Dec 06, 2007 13:28
Є сни, які існують в час нічний і ти про них не пам"ятаєш вже вранці, так ще й переконуєш всіх, що тобі нічого не сниться...
Є сни, від яких хочеться прокинутись і довго лежати з розплющеними очима і читати темряву.
Є сни, від яких сміються.
Є сни, від яких плачуть.
А є такі, від яких залишається осад на весь день.
Щось подібне мені приснилось сьогодні. Ходжу з самого ранку сама не своя. Гнітить щось.
Знайомий сказав, подивитись у вікно і зробити кави.
А я пішла в душ....
Перший кавальчик сну дивний якийсь - не розкажу, бо сама не зрозуміла (Туалет, а з нього звисає якась дивна тягуча сіро-синя речовина, на перший погляд брудна вода, але насправді щось зовсім інше, і з умивальника також - а мені однаково. Хтось каже, що треба поприбирати, а я принципово внутрішньо від цього відмовляюсь), а от другий... То були гості. У мене кімнатка невеличка, а до мене все сходяться люди, причому люди мені невідомі. Поки йду відчинити двері, щоб впустити одних, інші заходять через вікно. Кімната ними наповнюється і наповнюється, а я не можу зрозуміти, чому прийшли всі незнайомі. Може, я це не я? Адже мене вони знають всі.
сон