СЕАНС
Якось засумував Тарасик під час перегляду масштабного твору національного кіно, на створення якого було витрачено усі геть кошти, що планувалися на хфінансування цілої галузі. Турботливий та чуйний Віктор Андрійович не лишивсь осторонь.
- Щось з тим треба робити? Щоб воно зокрема не сумувало, - вголос розмірковував він. - Га?
Радники дорадчої ради з гуманітарних питань впевнено порадили - з метою створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії, відновлення її провідної ролі в соціальній і духовній сферах суспільства та збереженні неповторної національної самобутності, забезпечення дієвості державної політики протекціонізму щодо вітчизняної кіноіндустрії та підтримуючи ініціативу спільноти у вигляді Національної ради з питань культури і духовності, треба просто негайно підписати відповідним чином складений дукамент. І потім хай ті, хто повинен за це практично відповідати, скаржаться, буцім-то ми не били на сполох, не впливали, не прикладали відповідних зусіль...
Тарасик цього вечора довго не міг заснути, його нудило.
Мабуть йому не сказали, що усі проблеми національного кінематографу остаточно подолані.