Про "інклюзивність" / Об "инклюзивности"
Звісно, історія з попереднього Їжачого допису триває, а ваш щирий покірник лише зауважить, що він вкрай вороже ставиться до цієї вашої "інклюзивної" освіти.
Отже, спершу Їжак чотири рази відвідав лікарню напередодні другого іспиту: усі дивувалися, пані завідувачка телефонувала до вищого керівництва, вище керівництво скеровувало до іншого вищого керівництва, пані бухгалтерка Наташа віддрукувала наказ міністерства на єдиній в усій лікарні письменній ЕОМ.
Пані завідувачка гортала додаток й чудом чудувалася, що там немає цього "0104 (нуль один нуль чотири) - слуховий апарат". Їжак намагався делікатно натякати, що пані гортає перший додаток до наказу, де йдеться про захворювання, які перешкоджають складанню іспиту, а у наказі є ще другий додаток - перелік "особливих умов":
- Наташа! Ти не те надрукувала! - казала у слухавку пані завідувачка. - Там у другому пункті про список особливих умов має бути!
Тим часом пані бухгалтерка Наташа перевертала геть усе Всемережжя, шукаючи інструкцію до "форми 086-3/о", яку було затверджено щойно 2016 року: пані завідувачка розповідала, що їй невідомо, хто, власне, мусить складати сей папірчик.
І зненацька сталося достеменне диво! З'ясувалося, що в лікарні, виявляється, існує один мегаспеціяліст, який вміє писати цю довідку! На цьому місці всі натхненно заспівали осанну в вишніх.
Пані мегаспеціялістка, складаючи довідку у трьох (!) примірниках, поскаржилась Їжакові:
- У школах про це всі знають! Це ж щойно зробили. Це ж не ми! Це міністерство освіти вимагає!
Їжак, звісно, має великі сумніви, наче у школах про це всі знають. Врешті-решт, сумніви були цілком обґрунтованими, адже коли Їжак надав свіжу довідку інструкторові перед другим іспитом, інструктор неабияк здивувався і… помчав до керівництва.
Іспит другий - французька мова - відбувався у моторошній мовній гімназії, де Їжак трохи не помер з переляку, коли якийсь чудовий пан зненацька заходився несамовито гримати на якусь неквапну інструкторку, бо вона вчасно не прийшла до місця зборів. Їжакові наразі сіпається ліве вухо. Те, яке не обтяжене слуховим апаратом. Перебіг подій скрізь щосили пильнували чудові спостерігачі: шпичкувату істоту навіть насварили, бо коридором, виявляється, заборонено походжати - потрібно або йти геть надвір, або залишатись в авдиторії, де заборонено прочиняти вікна під час іспиту.
На початку іспиту проголошується інструкція, посеред якої сталося щось мимопротокольне:
- Вам добре чути? - запитувано Їжака. - Шановні учасники, в нас тут є хлопчик зі слуховим апаратом. Це щоб ви не думали, що він… (павза) В нього є дозвіл, є довідка.
"Інклюзивний" - се є таки слово лайливе, вельмишановне панство, а Їжак, власне, від
дитинства подеколи чує виховну настанову: "Я тебе не вважаю за інваліда. Ти ж нормальний!"
* * * Барьер языковой * * *
Конечно же, история из предыдущей Ёжикозаписи продолжается, а ваш покорный слуга лишь заметит, что он крайне враждебно относится к этому вашему "инклюзивному" образованию.
Так вот, сперва Ёж четырежды посетил больницу накануне второго экзамена: все удивлялись, пани заведующая звонила высшему руководству, высшее руководство направляло к другому высшему руководству, пани бухгалтерша Наташа напечатала наказ министерства на единственной во всей больнице печатающей ЭВМ.
Пани заведующая листала додаток и диву давалась, что там нет этого "0104 (нуль один нуль четыре) - слуховой аппарат". Ёж пытался деликатно намекать, что пани листает первый додаток к наказу, где речь идёт о заболеваниях, которые препятствуют сдаче экзамена, а в наказе есть ещё второй додаток - перечень "особых условий":
- Наташа! Ты не то распечатала! - говорила в трубку пани заведующая. - Там во втором пункте про список особых условий должно быть!
Тем временем пани бухгалтерша Наташа переворачивала всю Мировую паутину в поисках инструкции к "форме 086-3/о", утверждённой лишь в 2016 году: пани заведующая рассказывала, что ей неизвестно, кто, собственно, должен составлять сию бумагу.
И внезапно сталось доподлинное диво! Выяснилось, что в больнице, оказывается, существует один мегаспециалист, который умеет писать эту справку! На этом месте все вдохновенно запели осанну в вышних.
Пани мегаспециалистка, составляя справку в трёх (!) экземплярах, пожаловалась Ежу:
- В школах об этом все знают! Это же только что сделали. Это же не мы! Это министерство образования требует!
Ёжик, конечно, имеет большие сомнения, будто бы в школах об этом все знают. В конце концов, сомнения были совершенно обоснованными, ибо когда Ёж предоставил свежую справку инструктору перед вторым экзаменом, инструктор изрядно удивился и… помчал к руководству.
Экзамен второй - французский язык - происходил в жуткой языковой гимназии, где Ёж едва не помер со страху, когда какой-то чудесный пан внезапно взялся неистово вопить на какую-то неторопливую инструкторшу, потому как она вовремя не пришла к месту сборов. У Ежа теперь дёргается левое ухо. То, которое не отягощено слуховым аппаратом. Происходящее везде бдели чудесные наблюдатели: колючее создание даже наругали, ибо по коридору, оказывается, запрещено гулять - надобно или выйти вон во двор, или же оставаться в аудитории, где запрещено открывать окна на время экзамена.
В начале экзамена провозглашается инструкция, посреди которой случилось нечто непротокольное:
- Вам хорошо слышно? - спросили у Ежа. - Уважаемые участники, у нас тут есть мальчик со слуховым аппаратом. Это чтоб вы не думали, что он… (пауза) У него есть разрешение, есть справка.
"Инклюзивный" - сие есть слово ругательное, дамы и господа, а Ёж, собственно, с детства иногда слышит воспитательную установку: "Я тебя не считаю инвалидом. Ты же нормальный!"
Отже, спершу Їжак чотири рази відвідав лікарню напередодні другого іспиту: усі дивувалися, пані завідувачка телефонувала до вищого керівництва, вище керівництво скеровувало до іншого вищого керівництва, пані бухгалтерка Наташа віддрукувала наказ міністерства на єдиній в усій лікарні письменній ЕОМ.
Пані завідувачка гортала додаток й чудом чудувалася, що там немає цього "0104 (нуль один нуль чотири) - слуховий апарат". Їжак намагався делікатно натякати, що пані гортає перший додаток до наказу, де йдеться про захворювання, які перешкоджають складанню іспиту, а у наказі є ще другий додаток - перелік "особливих умов":
- Наташа! Ти не те надрукувала! - казала у слухавку пані завідувачка. - Там у другому пункті про список особливих умов має бути!
Тим часом пані бухгалтерка Наташа перевертала геть усе Всемережжя, шукаючи інструкцію до "форми 086-3/о", яку було затверджено щойно 2016 року: пані завідувачка розповідала, що їй невідомо, хто, власне, мусить складати сей папірчик.
І зненацька сталося достеменне диво! З'ясувалося, що в лікарні, виявляється, існує один мегаспеціяліст, який вміє писати цю довідку! На цьому місці всі натхненно заспівали осанну в вишніх.
Пані мегаспеціялістка, складаючи довідку у трьох (!) примірниках, поскаржилась Їжакові:
- У школах про це всі знають! Це ж щойно зробили. Це ж не ми! Це міністерство освіти вимагає!
Їжак, звісно, має великі сумніви, наче у школах про це всі знають. Врешті-решт, сумніви були цілком обґрунтованими, адже коли Їжак надав свіжу довідку інструкторові перед другим іспитом, інструктор неабияк здивувався і… помчав до керівництва.
Іспит другий - французька мова - відбувався у моторошній мовній гімназії, де Їжак трохи не помер з переляку, коли якийсь чудовий пан зненацька заходився несамовито гримати на якусь неквапну інструкторку, бо вона вчасно не прийшла до місця зборів. Їжакові наразі сіпається ліве вухо. Те, яке не обтяжене слуховим апаратом. Перебіг подій скрізь щосили пильнували чудові спостерігачі: шпичкувату істоту навіть насварили, бо коридором, виявляється, заборонено походжати - потрібно або йти геть надвір, або залишатись в авдиторії, де заборонено прочиняти вікна під час іспиту.
На початку іспиту проголошується інструкція, посеред якої сталося щось мимопротокольне:
- Вам добре чути? - запитувано Їжака. - Шановні учасники, в нас тут є хлопчик зі слуховим апаратом. Це щоб ви не думали, що він… (павза) В нього є дозвіл, є довідка.
"Інклюзивний" - се є таки слово лайливе, вельмишановне панство, а Їжак, власне, від
дитинства подеколи чує виховну настанову: "Я тебе не вважаю за інваліда. Ти ж нормальний!"
* * * Барьер языковой * * *
Конечно же, история из предыдущей Ёжикозаписи продолжается, а ваш покорный слуга лишь заметит, что он крайне враждебно относится к этому вашему "инклюзивному" образованию.
Так вот, сперва Ёж четырежды посетил больницу накануне второго экзамена: все удивлялись, пани заведующая звонила высшему руководству, высшее руководство направляло к другому высшему руководству, пани бухгалтерша Наташа напечатала наказ министерства на единственной во всей больнице печатающей ЭВМ.
Пани заведующая листала додаток и диву давалась, что там нет этого "0104 (нуль один нуль четыре) - слуховой аппарат". Ёж пытался деликатно намекать, что пани листает первый додаток к наказу, где речь идёт о заболеваниях, которые препятствуют сдаче экзамена, а в наказе есть ещё второй додаток - перечень "особых условий":
- Наташа! Ты не то распечатала! - говорила в трубку пани заведующая. - Там во втором пункте про список особых условий должно быть!
Тем временем пани бухгалтерша Наташа переворачивала всю Мировую паутину в поисках инструкции к "форме 086-3/о", утверждённой лишь в 2016 году: пани заведующая рассказывала, что ей неизвестно, кто, собственно, должен составлять сию бумагу.
И внезапно сталось доподлинное диво! Выяснилось, что в больнице, оказывается, существует один мегаспециалист, который умеет писать эту справку! На этом месте все вдохновенно запели осанну в вышних.
Пани мегаспециалистка, составляя справку в трёх (!) экземплярах, пожаловалась Ежу:
- В школах об этом все знают! Это же только что сделали. Это же не мы! Это министерство образования требует!
Ёжик, конечно, имеет большие сомнения, будто бы в школах об этом все знают. В конце концов, сомнения были совершенно обоснованными, ибо когда Ёж предоставил свежую справку инструктору перед вторым экзаменом, инструктор изрядно удивился и… помчал к руководству.
Экзамен второй - французский язык - происходил в жуткой языковой гимназии, где Ёж едва не помер со страху, когда какой-то чудесный пан внезапно взялся неистово вопить на какую-то неторопливую инструкторшу, потому как она вовремя не пришла к месту сборов. У Ежа теперь дёргается левое ухо. То, которое не отягощено слуховым аппаратом. Происходящее везде бдели чудесные наблюдатели: колючее создание даже наругали, ибо по коридору, оказывается, запрещено гулять - надобно или выйти вон во двор, или же оставаться в аудитории, где запрещено открывать окна на время экзамена.
В начале экзамена провозглашается инструкция, посреди которой случилось нечто непротокольное:
- Вам хорошо слышно? - спросили у Ежа. - Уважаемые участники, у нас тут есть мальчик со слуховым аппаратом. Это чтоб вы не думали, что он… (пауза) У него есть разрешение, есть справка.
"Инклюзивный" - сие есть слово ругательное, дамы и господа, а Ёж, собственно, с детства иногда слышит воспитательную установку: "Я тебя не считаю инвалидом. Ты же нормальный!"