Так, Їжак за кілька годин у столиці вже встиг дізнатись про те, що "Ну скільки вам років? Мабуть двадцять?". Вже заблукав у метрі під Контрактовою площею, вперше знайшов книжковий ринок на Петрівці й нічого, вельмишановне панство, не придбав, бо 150 гривень за щось жовтеньке, видане зо двадцять років тому й у тонкій палітурці - то вже занадто.
Вже з'ясував, що число вісім на Московськім проспекті розташоване в місці геть несподіваному, котре Їжак вважав би за бічну вулицю. А ще, виявилося, що такого собі мікровельвету майже не існує, якщо йдеться про синій та сірий кольори, тому Їжача матуся й надалі звинувачуватиме вашого щирого покірника в тому, що їй нема з чого шити штани.
* * * Барьер языковой * * *
Да, Ёж за несколько часов в столице уже успел узнать о том, что "Ну сколько вам лет? Наверно двадцать?". Уже заблудился в метре под Контрактовой площей, впервые нашёл книжный рынок на Петровке и ничего, дамы и господа, не приобрёл, ибо 150 гривен за изданную лет двадцать назад желтизну в мягкой обложке - это уж слишком.
Уж выяснил, что номер восемь на Московском проспекте располагается в месте напрочь неожиданном, которое Ёж посчитал бы боковой улицей. А ещё, оказалось, что эдакого микровельвета практически не существует, ежели речь о синем и сером цвете, поэтому Ёжикоматушка и впредь будет обвинять вашего покорного слугу в том, что ей не из чего шить штаны.