Київ, Хрещатик, Покрова: Ми йдемо!
Хочу ще раз, хоч і з певним запізненням, привітати наших шановних читачів і глядачів зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, яке також вже традиційно широко відзначається в Україні як день створення Української Повстанської Армії. За вже усталеною традицією, святкові заходи стартували в парку Тараса Шевченка, розташованому навпроти Червоного корпусу Київського національного університету. Починалося все доволі звично: багатотисячний натовп, прапори, промови. Як і минулого року, прапори були майже винятково "свободівські" (воно й не дивно, адже саме "Свобода" подавала відповідну заявку на проведення заходу), і червоно-чорні, повстанські. Прапорів інших політсил практично не було помітно, хіба що самотній прапор "Спільної справи" (їхній лідер Олександр Данилюк наразі виїхав у справах до Німеччини, але подробиці про цю поїздку я передчасно розповідати не хочу).
Втім, як і минулого разу, насправді в натовпі було чимало моїх друзів та бойових побратимів за сумнозвісними подіями 2011-го року на Хрещатику, під час ганебних судилищ над Юрієм Луценком і Юлією Тимошенко. Просто майже всі вони були без чітко вираженої партійної символіки - так, у кого стрічка, у кого кепка, у кого невеличкий прапорець. Втім, не за партію ж ми сюди прийшли!
З погодою нам пощастило: день хоча і хмарний, проте досить теплий і тихий.
Приємно, що серед присутніх багато молоді. Отже, ще не всі розмінялися на комп'ютерні забавки й, вибачайте на слові, мастурбацію в соціальних мережах. Що не може не тішити :)
На трибуні справжня жива легенда українського збройного спротиву окупантам - сотенний УПА Мирослав Симчич -“"Кривоніс"!
Виступає народний депутат, якого тяжко, в буквальному сенсі з боями, але обрала і відстояла свій вибір громада Деснянського району столиці, - Андрій Іллєнко (ВО "Свобода").
"Нині, як і завжди, велика незалежна Україна, яка дійсно процвітає, не потрібна нікому, окрім самих українців. Треба усвідомити, що вона не потрібна жодній иншій країні в світі. Тому зараз з усіх сил Україну намагаються спаплюжити, заплямити честь нашої нації. В Україні є багато холуїв, прислужників чужоземних сил, які готові бути п'ятою колоною. Натомість наша сьогоднішня багатотисячна акція є свідченням того, що українська нація, як ніколи, готова до активної боротьби, як ніколи, готова захищати свої цінності, свої символи. Нині намагаються заборонити українську символіку на стадіонах, зокрема червоно-чорний прапор, під яким боролося УПА, аби очорнити українську націю. Однак ми бачимо, що молодь - від Львова до Луганська, від Києва до Сімферополя - на всіх стадіонах використовує червоно-чорні стяги, портрети Романа Шухевича й Степана Бандери. І це говорить, що за нами - майбутнє. А ота п'ята колона, оті українофоби боротьбу за Україну програли, бо в них немає найголовнішого - молодого покоління. Їхні псевдоцінності не відтворюються, вони не мають продовження, на відміну від націоналістів". (тут і далі цитати подаються згідно з прес-релізом ВО "Свобода")
Веде мітинг народний депутат-"свободівець" Ігор Мірошниченко. Коментуючи створення "Свободою" Уряду національної альтернативи, він зауважив:
"Ми будемо мати сильну національну державу, коли націоналісти стануть міністрами Української держави, а не лише матимуть Уряд національної альтернати. Міцна і українська Україна у нас буде тоді, коли в Кабінеті Міністрів запанує українська справа, українська мова й український дух".
Голова Аналітичної служби ВО "Свобода", кандидат у депутати по 223-му округу, в якого на минулорічних виборах було брутально вкрадено перемогу, Юрій Левченко наголосив, що 14 жовтня відзначають одне з найвеличніших свят українців - свято української лицарської традиції.
"Нині ми з особливою відповідальністю згадуємо про наших славетних пращурів, які безстрашно йшли у бій за свободу України. Замислюємося й над тим, що встигли зробити для України ми в порівнянні з героїчним чином наших дідів-прадідів. Згадуємо й про славні перемоги українського війська - у Хотині і Конотопі, під Жовтими Водами і Корсунем, згадуємо про Крути, Гурби-Антонівці і Космач. Ми пишаємося нашими героями і їхні подвиги надихають нас на нові звитяги. Звичайно, ми усвідомлюємо, що розпочату українськими героями справу ще не завершено, боротьба за самостійну не лише за формою, а й за змістом Україну ще триває. І роботи для досягненні нашої мети - непочатий край. На жаль, в нашій державі досі правлять аморальні, збайдужілі до України і українців, а то й просто україноненависницькі сили.
Зібравшись тут, у столиці, ми пам'ятаємо про те, що сьогодні чи не найважливішим нашим завданням є захист Києва, бо від ситуації в столиці, від позиції самих киян залежить дуже багато в масштабах усієї України. Після перемог "Свободи" на Тернопільщині, після зламу стереотипу про нібито непрохідність націоналістичної сили до парламенту ми маємо перемогти у столиці! Вже в грудні нам потрібно закріпити нашу минулорічну перемогу в Києві, якою ми доведемо та підтвердимо одностайність киян у неприйнятті режиму Януковича - доведемо, що столиця України виступає за українську владу!
Я звертаюся до киян, я звертаюся до всіх українців, які готові відстояти Київ - будьмо готові дати рішучий бій злочинній окупаційній владі в нашій столиці! Будьмо гідними слави наших предків, яких ушановуємо нині!", - заявив Юрій Левченко.
Ірина Фаріон, виступаючи перед багатотисячним віче, наголосила:
"Ми як наступники воїнів Української Повстанської Армії та Організації Українських Націоналістів ні на п'ядь не відступимося від цінностей, які вони сповідували. Для нас це не політика - для нас це спосіб життя, для нас це наші батьки, для нас це наші діти, бо наші діти тут, з нами. Наша зустріч насправді відбувається під глибинним гаслом: "Від Тараса Шевченка до Тараса Чупринки", бо це мілітарне змагання у ХХ столітті могло відбутися лише тому, що спочатку була битва словом. Тому, що спочатку було слово. Наше завдання цій біблійній істині повернути правдиву сутність. А правдива сутність - це єдність думки, слова і дії. Тож будьмо гідні наших великих героїв - дякуймо Богові за те, що ми ще зачіпаємо крилом свого життя крило їхнього життя. Дякуємо Вам, наші герої, що не тільки на плечах Ваших стоїмо, а що ведете нас за руку в державу вільного українського духу. І ніхто ніколи не спинить нас!"
"Стовп ганьби" з прізвищами 148 депутатів-зрадників, які звернулися до польського Сейму з проханням визнати геноцид на території Волині.
Click to viewІ, звісно ж, виступ Олега Тягнибока. Його я подаю в повному обсязі, за винятком хіба що декількох фраз, які загубилися на стиках 10-хвилинних фрагментів (мій фотоапарат під час запису автоматично розбиває відео на окремі файли тривалістю по 10 хвилин кожен, як того колись потребував YouTube).
Мітинг завершується виконанням Державного Гімну України. Формуємо колони - і вирушаємо! І одразу ж перша приємна несподіванка: вирішено йти по Хрещатику!
Багатотисячна колона скандує вже звичні, але від того анітрохи не менш нагальні гасла: "ОУН-УПА державне визнання!", "Бандера, Шухевич - герої народу, вони воювали за нашу свободу!", "Бандера - наш герой! Покрова - наше свято!", "Ре-во-лю-ція!", "Герої не вмирають, вмирають вороги!", "Кому належить Україна? - Українцям! Кому належить Київ? - Патріотам!", "Слава Україні! - Героям слава!", "Слава нації! - Смерть ворогам!", "Україна понад усе!". І з особливим піднесенням і завзяттям - "Зека геть!" і "Банду геть!"
Повертаємо на вулицю Богдана Хмельницького і спускаємося нею на Хрещатик.
На торці будинку, в якому розташовано Центральну аптеку, висунулися у вікно комуняки й відчайдушно вимахують своїм ганчір'ям.
Моторошно, з останнім передсмертним надривом безжально зґвалтованого совєцького магнітофона, харчить: "Вставай, страна огромная!"
У відповідь скандуємо: "Комуняку на гілляку!"
Здибали на бруківці ще одну комуняцьку шмату. Поплювали, витерли ноги. На серці трохи потеплішало :)
"Нахлєбнік". Це що, спектакль про Януковича?
А ось і Хрещатик. Давно ж ми по ньому не ходили - в такій кількості та з такими гаслами! Ну, то нічого. Незабаром повернемось, уже назавжди.
Швидко сутеніє, і робити якісні знімки на ходу стає практично неможливо.
Ми повернемось, Майдане!
Фінальний відрізок святкової ходи - нагору, до Михайлівської площі, де має відбутися концерт.
І нагорі нас зустрічає Ігор Швайка, який скеровує прибуваючі колони у правильному напрямку. Робить він це дуже енергійно, тому засняти його чітко ніяк не вдається, а користуватися "спалахуйкою" я поки що не хочу :)
Декілька фоток із друзями :)
Колони продовжують підходити, проте засняти нормально вже нічого не вдається - суцільний імпресіонізм :)
На прощання фотографую святкову сцену, на якій розпочинається концерт, і біжу до метро, додому: свято святом, а домашнього клопоту не уникнеш! :)
І відеоверсія сьогоднішньої урочистої ходи. Можливо, так атмосфера свята відчуватиметься дещо виразніше.
Дякую всім за увагу, побратимам-патріотам за святковий настрій, а ВО "Свобода" - за прес-реліз, який дав мені можливість у цьому репортажі точно процитувати виступи ораторів з трибуни.
А наостанок процитую ще заяву МВС, яке самозадоволено констатувало, що акція пройшла мирно і спокійно, без жодних інцидентів. Що ж, цілком закономірно. Не було ментів - не було й інцидентів. Не вважати ж, насправді, за інцидент спалення декількох комуняцьких та ригівських шмат! Щоправда, смерділо при цьому здорово - але з тим краще до екологів :)
На цьому - всім на добраніч, і до нових зустрічей! Слава Україні!
[UPD 15.10.2013 16:35]: Доповнення від Олександра Давидова тут