П'ятниця. Ранок. Прокуратура.

Jun 18, 2013 03:47



Давно збирався я повернути борг добрим людям. Тим, які в самісінькому центрі мого міста серед білого дня товчуть мирних громадян кийками й чоботами. Та ще й прикриваються при цьому погонами та демагогічними балачками про законність і правопорядок. Від самого 18 травня збирався. Власне, "Спільна справа" вже давно зробила відповідне подання, за яким прокуратура була змушена порушити кримінальну справу, а в мене все якось не складалося: то руки не доходили, то ноги. Зрештою, у п'ятницю, 14 червня, я таки зайшов до будівлі на вул. Предславинській 45/9 і повідомив чергового на вході, що хочу написати заяву про склад злочину.


Черговий без зайвих запитань пропустив мене до передпокою біля приймальні і попросив зачекати, бо в кабінеті наразі вже сидить відвідувач. За турнікетом стояла рамка металодетектора, яка запищала, коли я проходив крізь неї. Втім, черговий не звернув на це жодної уваги.

Чекати довелося хвилин із 15. Нарешті відвідувач вийшов, і я зайшов до приймальні. Зайшов так звичайно собі, як завжди і скрізь ходжу ось вже майже 2 роки. Втім, прокурор, узрівши мене, чомусь одразу ж підскочив, мов ошпарений:

- Хочу попередити Вас, що тут не можна займатися політичною агітацією!
- А я жодною агітацією і не займаюся.
- А ось же у вас символіка якоїсь партії!
- Та ну що Ви! Ніякої символіки в мене нема. Ось, дивіться самі: тут написано тільки: "Я люблю Україну!" І більше нічого.



Прокурорську пику в цей момент просто треба було побачити. Як любив висловлюватися один відомий кіногерой, "картина маслом"! Втім, він доволі швидко опанував себе і поцікавився метою мого візиту. Почувши, що йдеться про події 18 травня на Софійській площі, сказав, що справу передано до Шевченківського району, відповідно туди ж він передасть і мою заяву. Відтак, я попросив папір і ручку, вийшов до передпокою, сів за стіл і почав писати. Шкода, фотоапарат із собою не прихопив, а на телефоні якість вийшла доволі поганенькою. То ж доведеться розшифровувати.



"Прокурору м. Києва
Левченка Олега Євгеновича
(згодом на прохання прокурора дописав сюди ще й свою домашню адресу)

ЗАЯВА

18 травня 2013 року групою осіб у формі, схожій на міліцейську, на Софійській площі м. Києва було скоєно злочин відносно учасників мирної акції, який полягав у розгоні мирної акції, побитті учасників акції, викраденні особистого майна та незаконному затриманні активістів.

18 травня 2013 року на Софійській площі м. Києва активісти громадянського руху "Спільна справа" та інших громадських організацій розгорнули наметове містечко з переносних наметів, які жодним чином не закріплювалися на покритті площі.

Близько 15.00 до організаторів акції підійшли троє співробітників міліції (два капітани і один майор) і попросили показати дозвіл на проведення акції.



Координатор "Спільної справи" О. Данилюк показав відповідні документи (зокрема, зареєстровану належним чином заявку). Вдповідний епізод зафіксовано мною на відео, яке я додаю на диску CD-R.

Ознайомившись із документами, правоохоронці відійшли на відстань близько 100 метрів і в подальшому не наближалися.

Близько 16.00 до наметового містечка підійшли двоє людей у формі, схожій на міліцейську, і в ультимативній формі поставили вимогу протягом 10 хвилин прибрати намети і припинити акцію. В обох були погони, які відповідають званню підполковника, однак ані представитися, ані показати документ, на підставі якого вони вимагають припинення акції, вони відмовилися.

Близько 16.20 наметове містечко було атаковане невідомими особами у формі, схожій на форму спецпідрозділу МВС "Беркут". При цьому вони застосовували фізичну силу і били учасників акції, завдаючи їм тілесних ушкоджень.

Одночасно невідомі хлопці в однакових білих футболках і спортивної зовнішності хапали намети, які були особистим майном учасників акції, і виносили їх у невідомому напрямку.



Особи у формі, схожій на форму "Беркуту" при цьому ретельно охороняли грабіжників.

Зрештою, мирну акцію було розігнано без жодних на те документальних підстав, її учасникам завдано тілесних ушкоджень, а їхнє особисте майно викрадено.

Прошу Вас розібратися у цій ситуації і вжити відповідних заходів.

14.06.2013 (О.Є. Левченко)

Диск з матеріалами стосовно викладених подій додаю. На ньому зафіксовано 3 епізоди:

1. Співробітники МВС у наметовому містечку близько 15.00. О. Данилюк демонструє заявку на проведення акції.

2. Невідомі особи у формі підполковників МВС у наметовому містечку близько 16.00.

3. Невідомі особи у формі, схожій на форму "Беркуту" на Софійській площі близько 16.20."



Власне, це відео я уже викладав на YouTube і публікував у своєму блозі. Для прокуратури тільки вирізав з нього епізод, як ми з Сашком-"Смертю" напередодні атаки ходили на ворожий бік розмовляти з беркутнею, оскільки він не має безпосереднього відношення до справи, а решту розбив на 3 окремі файли за епізодами. Повну (непорізану) версію викладаю ще раз тут:

image Click to view



Ну от, власне, і все. Наостанок прокурор поцікавився, чи не було завдано тілесних ушкоджень особисто мені.

- Особисто мені - ні, - кажу. - А от той же Данилюк, наприклад, опинився в лікарні, з досить серйозними ушкодженнями. Іншому чоловікові голову розбили, я сам бачив кров на бруківці. І на відео дещо є.

Прокурор тяжко зітхнув, скріпив аркуші заяви степлером, приколовши до них і файлик із диском. Натомість видав мені талончик з реєстраційним номером:



- Дуже Вам дякую! - по-швейківські лагідно попрощався я. - На все добре, і хай Вам щастить!

Прокурор мовчки скривився у відповідь. Що ж, чекаємо на продовження!

прокуратура, Данилюк, побиття, Спільна Справа

Previous post Next post
Up