СБУ та МВС розгорнули кампанію з незаконного переслідування активістів Спільної Справи
14-16 січня Спільна Справа провела на одній з баз відпочинку у Київській області семінар для своїх регіональних координаторів. Під час поселення до готелю бази учасники семінару за встановленим порядком заповнили анкети, де вказали також місце постійної реєстрації.
За більшістю вказаних адрес починаючи з 17 січня почали приходити чоловіки міцної статури, які представлялися працівниками СБУ, міліції, міськвиконкому, електриками, сантехніками, працівниками служб безпеки банків, ріелтерами, рекламними агентами тощо.
Усі в той чи інший спосіб з’ясовували чи проживає певна людина за цією адресою, мотивуючи свій інтерес обставинами власної «легенди». Тобто, відбувалося встановлення місцезнаходження і постійного місця проживання осіб, які взяли участь у семінарі Спільної Справи і є активістами організації, збиралася інша особиста інформація про них та про коло їх спілкування.
В окремих випадках приналежність непроханих відвідувачів до правоохоронних органів не приховувалася, що свідчить про свідомий намір вчинити морально-психологічний тиск на представників Спільної Справи та їхніх родичів з метою знизити громадсько-політичну активність цих людей або відверто залякати їх.
Запитання, які їм ставили, різнилися лише за формою подачі та мотивами в залежності від «профілю роботи» зацікавлених осіб. Найчастіше вказувалися частково невірні дані (прізвище, ім’я або по-батькові), щоб витягнути з родичів та знайомих підтвердження того, що вони цю людину знають і надали більше інформації про неї.
Окремі випадки тиску були надзвичайно показовими.
Так, 17.01.2011 о 14.40 у м.Южноукраїнську Миколаївської обл. додому до активістки Спільної Справи Тетяни Сорокодум прийшли двоє чоловіків, які представилися працівниками міськвиконкому. Вони повідомили, що розшукують молоду жінку з Херсонської обл., яка за даними міліції наче б то зникла пів-року тому. За їхніми словами, до правоохоронців надійшла оперативна інформація про те, що розшукувана людина переховується саме у тому будинку, де проживає Т.Сорокодум, у її або сусідній квартирі. На іронічне й логічне запитання: «Вона переховується у проміжку між цими двома квартирами?». Була нечітка відповідь: «У нас є така інформація». Після чого чоловіки пішли.
Т.Сорокодум повідомила, що відразу зрозуміла - жодного відношення до міськвиконкому ці люди не мали. По-перше, тому що міськвиконком не може займатися розшуком людей, по-друге, тому що вона особисто добре знає більшість працівників цієї установи. Але на цьому незрозумілі події не припинилися. Того ж дня о 20.00 до неї прийшов чоловік, який також представився працівником міськвиконкому і повідомив, що розшукує людину, яка наче б то два місяці тому стала переховуватись через власні проблеми. При цьому продемонстрував фото чоловіка Т.Сорокодум, котрий помер 21 рік тому. Від такого цинізму жінці стало погано. Вона лише сказала візитерові, що прекрасно розуміє, хто він і звідки, а також розуміє чому її переслідують.
Того ж дня люди, які представилися працівниками СБУ навідалися до родичів активіста Спільної Справи Олександра Шкітіна з м.Первомайська тієї ж Миколаївської обл. Стали з’ясовувати інформацію про невідомого родичам чоловіка, ставили малозрозумілі запитання, не могли чітко вмотивувати свого інтересу. Наступного дня О.Шкітін помітив, що за ним ведеться зовнішнє спостереження. Упродовж всього дня його авто переслідував автомобіль ВАЗ-2110 темно-сірого кольору з номерами Одеської області.
17 січня близько 12.00 до родичів київського підприємця Сергія Бабака, що проживають у Київській обл., де підприємець зареєстрований, прийшли двоє громадян, які представилися співробітниками Київської міської держадміністрації. Запитували людину, усі дані якої, окрім прізвища, збігаються з даними Сергія. Пояснили свою цікавість тим, що на цю особу наче б то зареєстрована сумнівна фірма, яка не платить податків і має низку інших проблем з законом. Зафіксували інформацію про С.Бабака, яку розповіли родичі, що були спровоковані на розмову значним збігом особистих даних С.Бабака з розшукуваною особою. Родичі також заперечили причетність Сергія до будь-яких комерційних структур, тим більше з’ясувалося, що коли була зареєстрована фірма, про яку йшла мова, Сергій проходив строкову службу в армії. Тобто, шляхом відвертих маніпуляцій свідомістю громадян, була зібрана інформація про активіста Спільної Справи.
17 січня у Києві до помешкання Миколи та Олени Макарчуків двічі приходили особи, що представилися працівниками СБУ. Цікавилися Оленою Макарчук, але по-батькові називали інше. Мама Олени, яка на той час перебувала вдома, сказала, що не знає такої людини й попросила більше не турбувати.
18-19 січня невідомі громадяни збирали інформацію про активістку Спільної Справи з м.Кривий Ріг Ірину Туровську. Опитували сусідів, знайомих тощо. 20 січня вона подала заяву до міліції, де вказала на цей факт і попросила захисту. Коли Ірина покинула відділ міліції за її автомобілем став усюди слідувати автомобіль ВАЗ-2109 сірого кольору. Стеження неупинно велося до кінця дня. Держномери підозрілого автомобіля було зафіксовано. Наступного дня І.Туровська знову звернулася із заявою до правоохоронних органів, де виклала ці факти, описала зовнішність водія авто. Вона пов’язує незаконне стеження за собою виключно зі своєї активною громадською діяльністю.
20 січня у Києві о 10.45 до помешкання медіа-координатора Спільної Справи Ігоря Пилипчука прийшов майор міліції. Став запитувати про сусіда, який наче б то є головою домового кооперативу. Говорив дуже плутано. Ігор відповів, що у нього не сусід по дверях, а сусідка. Тоді майор вказа на інші двоє дверей, на що І.Пилипчук логічно запропонував безпосередньо туди і звернутися, але міліціонер відразу сів до ліфта і покинув будинок. Приблизно у той самий час під будинком майже навпроти квартири активіста з’явився спецавтомобіль, темно-синя «Газель» з наглухо затонованими вікнами та платформою для розміщення спецсигналів на даху. Біля під’їзду стали товктися троє чоловіків, одягнутих в одному стилі: темні в’язані шапки, чорні та темносині куртки і штани, невеличкі сумки через плече. Один з них активно спілкувався по телефону, потім повідомляв щось двом іншим. Усі якийсь час зовні оглядали будинок. І.Пилипчук, залишаючись вдома, став повідомляти своїх колег та журналістів про підозрілі події. Закликав приїхати до нього й зафіксувати усе, що відбувається. Сам відкрито став фотографувати непроханих гостей. Близько 12.30, коли до Ігоря стали прибувати друзі, «Газель» зникла, як і чоловіки, що чергували біля під’їзду.
Окрім вказаних, зафіксовано ще 17 випадків незаконного збору інформації про активістів Спільної Справи, стеження за ними, морально-психологічного тиску на них та їхніх родичів.
Громадянський рух Спільна Справа глибоко обурений такими діями правоохоронців. На тлі жахливої корупції, загострення криміногенної ситуації, офіцерів СБУ та міліції, чия професійна підготовка коштувала державі дуже значних коштів, використовують для переслідування законослухняних громадян, які завинили перед владою лише тим, що не приховують власної громадянської позиції.
Спільна Справа підготувала звернення до Президента і Генерального прокурора з викладом усіх випадків переслідування, вимогою вжити невідкладних заходів до їх припинення, дати належну правову оцінку незаконним діям правоохоронців, покарати винних. Копії звернень буде направлено керівникам СБУ та МВС.
Сьогодні інформація про репресивні дії спецслужб та міліції була надіслана також до міжнародних правозахисних організацій, закордонних та вітчизнянних ЗМІ.
Джерело: spilnasprava.com
За більшістю вказаних адрес починаючи з 17 січня почали приходити чоловіки міцної статури, які представлялися працівниками СБУ, міліції, міськвиконкому, електриками, сантехніками, працівниками служб безпеки банків, ріелтерами, рекламними агентами тощо.
Усі в той чи інший спосіб з’ясовували чи проживає певна людина за цією адресою, мотивуючи свій інтерес обставинами власної «легенди». Тобто, відбувалося встановлення місцезнаходження і постійного місця проживання осіб, які взяли участь у семінарі Спільної Справи і є активістами організації, збиралася інша особиста інформація про них та про коло їх спілкування.
В окремих випадках приналежність непроханих відвідувачів до правоохоронних органів не приховувалася, що свідчить про свідомий намір вчинити морально-психологічний тиск на представників Спільної Справи та їхніх родичів з метою знизити громадсько-політичну активність цих людей або відверто залякати їх.
Запитання, які їм ставили, різнилися лише за формою подачі та мотивами в залежності від «профілю роботи» зацікавлених осіб. Найчастіше вказувалися частково невірні дані (прізвище, ім’я або по-батькові), щоб витягнути з родичів та знайомих підтвердження того, що вони цю людину знають і надали більше інформації про неї.
Окремі випадки тиску були надзвичайно показовими.
Так, 17.01.2011 о 14.40 у м.Южноукраїнську Миколаївської обл. додому до активістки Спільної Справи Тетяни Сорокодум прийшли двоє чоловіків, які представилися працівниками міськвиконкому. Вони повідомили, що розшукують молоду жінку з Херсонської обл., яка за даними міліції наче б то зникла пів-року тому. За їхніми словами, до правоохоронців надійшла оперативна інформація про те, що розшукувана людина переховується саме у тому будинку, де проживає Т.Сорокодум, у її або сусідній квартирі. На іронічне й логічне запитання: «Вона переховується у проміжку між цими двома квартирами?». Була нечітка відповідь: «У нас є така інформація». Після чого чоловіки пішли.
Т.Сорокодум повідомила, що відразу зрозуміла - жодного відношення до міськвиконкому ці люди не мали. По-перше, тому що міськвиконком не може займатися розшуком людей, по-друге, тому що вона особисто добре знає більшість працівників цієї установи. Але на цьому незрозумілі події не припинилися. Того ж дня о 20.00 до неї прийшов чоловік, який також представився працівником міськвиконкому і повідомив, що розшукує людину, яка наче б то два місяці тому стала переховуватись через власні проблеми. При цьому продемонстрував фото чоловіка Т.Сорокодум, котрий помер 21 рік тому. Від такого цинізму жінці стало погано. Вона лише сказала візитерові, що прекрасно розуміє, хто він і звідки, а також розуміє чому її переслідують.
Того ж дня люди, які представилися працівниками СБУ навідалися до родичів активіста Спільної Справи Олександра Шкітіна з м.Первомайська тієї ж Миколаївської обл. Стали з’ясовувати інформацію про невідомого родичам чоловіка, ставили малозрозумілі запитання, не могли чітко вмотивувати свого інтересу. Наступного дня О.Шкітін помітив, що за ним ведеться зовнішнє спостереження. Упродовж всього дня його авто переслідував автомобіль ВАЗ-2110 темно-сірого кольору з номерами Одеської області.
17 січня близько 12.00 до родичів київського підприємця Сергія Бабака, що проживають у Київській обл., де підприємець зареєстрований, прийшли двоє громадян, які представилися співробітниками Київської міської держадміністрації. Запитували людину, усі дані якої, окрім прізвища, збігаються з даними Сергія. Пояснили свою цікавість тим, що на цю особу наче б то зареєстрована сумнівна фірма, яка не платить податків і має низку інших проблем з законом. Зафіксували інформацію про С.Бабака, яку розповіли родичі, що були спровоковані на розмову значним збігом особистих даних С.Бабака з розшукуваною особою. Родичі також заперечили причетність Сергія до будь-яких комерційних структур, тим більше з’ясувалося, що коли була зареєстрована фірма, про яку йшла мова, Сергій проходив строкову службу в армії. Тобто, шляхом відвертих маніпуляцій свідомістю громадян, була зібрана інформація про активіста Спільної Справи.
17 січня у Києві до помешкання Миколи та Олени Макарчуків двічі приходили особи, що представилися працівниками СБУ. Цікавилися Оленою Макарчук, але по-батькові називали інше. Мама Олени, яка на той час перебувала вдома, сказала, що не знає такої людини й попросила більше не турбувати.
18-19 січня невідомі громадяни збирали інформацію про активістку Спільної Справи з м.Кривий Ріг Ірину Туровську. Опитували сусідів, знайомих тощо. 20 січня вона подала заяву до міліції, де вказала на цей факт і попросила захисту. Коли Ірина покинула відділ міліції за її автомобілем став усюди слідувати автомобіль ВАЗ-2109 сірого кольору. Стеження неупинно велося до кінця дня. Держномери підозрілого автомобіля було зафіксовано. Наступного дня І.Туровська знову звернулася із заявою до правоохоронних органів, де виклала ці факти, описала зовнішність водія авто. Вона пов’язує незаконне стеження за собою виключно зі своєї активною громадською діяльністю.
20 січня у Києві о 10.45 до помешкання медіа-координатора Спільної Справи Ігоря Пилипчука прийшов майор міліції. Став запитувати про сусіда, який наче б то є головою домового кооперативу. Говорив дуже плутано. Ігор відповів, що у нього не сусід по дверях, а сусідка. Тоді майор вказа на інші двоє дверей, на що І.Пилипчук логічно запропонував безпосередньо туди і звернутися, але міліціонер відразу сів до ліфта і покинув будинок. Приблизно у той самий час під будинком майже навпроти квартири активіста з’явився спецавтомобіль, темно-синя «Газель» з наглухо затонованими вікнами та платформою для розміщення спецсигналів на даху. Біля під’їзду стали товктися троє чоловіків, одягнутих в одному стилі: темні в’язані шапки, чорні та темносині куртки і штани, невеличкі сумки через плече. Один з них активно спілкувався по телефону, потім повідомляв щось двом іншим. Усі якийсь час зовні оглядали будинок. І.Пилипчук, залишаючись вдома, став повідомляти своїх колег та журналістів про підозрілі події. Закликав приїхати до нього й зафіксувати усе, що відбувається. Сам відкрито став фотографувати непроханих гостей. Близько 12.30, коли до Ігоря стали прибувати друзі, «Газель» зникла, як і чоловіки, що чергували біля під’їзду.
Окрім вказаних, зафіксовано ще 17 випадків незаконного збору інформації про активістів Спільної Справи, стеження за ними, морально-психологічного тиску на них та їхніх родичів.
Громадянський рух Спільна Справа глибоко обурений такими діями правоохоронців. На тлі жахливої корупції, загострення криміногенної ситуації, офіцерів СБУ та міліції, чия професійна підготовка коштувала державі дуже значних коштів, використовують для переслідування законослухняних громадян, які завинили перед владою лише тим, що не приховують власної громадянської позиції.
Спільна Справа підготувала звернення до Президента і Генерального прокурора з викладом усіх випадків переслідування, вимогою вжити невідкладних заходів до їх припинення, дати належну правову оцінку незаконним діям правоохоронців, покарати винних. Копії звернень буде направлено керівникам СБУ та МВС.
Сьогодні інформація про репресивні дії спецслужб та міліції була надіслана також до міжнародних правозахисних організацій, закордонних та вітчизнянних ЗМІ.
Джерело: spilnasprava.com