Тоже верят, что у нас все же победит демократияidan11November 5 2011, 13:29:12 UTC
Судячи по останнім подіям - можу тільки процитувати классику "оставь надежди всяк сюда входящий". Все. Декілька моментів (відсторонений погляд звіддаля). 1. Нема молоді - тобто їм пох. Акцію веде "стара гвардія", а цього замало. 2. Лозунги неправильні. Фото Юлі - і "Україні волю"? Хто таке придумав? Ототожнення "Юля==Україна" тупіше не придумаєш, тільки людей відштовхне. Повинен бути акцент на "тільки Юля може їх перемогти і допомогти українцям здобути свободу/демократію", а також "Сьогодні Юля - завтра всі ми". Акцент на простих українцях яким це треба розжувати - інакше "моя хата скраю", а тепер прийшли часи коли "скраю" вже нема і всі скоро "підуть до стійла". 3. Акції повинні бути тривалими і щоденними - тільки так можна привернути увагу - інакше все. 4. Звернути увагу на "інтернаціоналізацію" проблеми - після Юлі влада повірить, що можна все. Для "любителів" свободи/демократії буде два шляхи - до буцегарні або за кордон. Або на той світ. 5. Абсолютний акцент на тому, що "Юля - єдиний в Україні хлоп з яйцями", і тільки вона (з допомогою народу) зможе скинути банду і принести свободу українцям. Всім без винятку - тому доцільно заручитися підтримкою і нацменшин бо без них ніяк (а деякі з нацменшин - це ще й "гроші на революцію").
оставь надеждиyes1111November 6 2011, 01:51:13 UTC
Дякую за небайдужість і за розлогий коментар до мого скромного допису. На мій погляд, до певної міри Ви маєте рацію. Проте, я не поділяю Вашого песимізму. Спробую відповісти по пунктах. 1. Немає молоді, бо їм пох. За всю молодь казати не беруся, але стверджувати, що "пох", я б не став. Звісно, молодому поколінню видаються нецікавою, нудною і марною тривала повсякденна робота, якщо вона не приносить миттєвого видимого результату. Їм подавай чистий екшн - бійки, штурми, "махачі" й "місилово". Так, мій 16-річний син (тоді йому було ще 15) у дні Податкового Майдану щодня з прямо порогу запитував у мене: "Ну як, Верховну Раду вже штурмом взяли?" А коли чув у відповідь, що ні, і що такі справи так просто не робляться, щиро дивувався: "То чого ж ви тоді туди ходите?" А зараз трохи подорослішав і починає мене дивувати. Так, буквально позавчора довго розпитував мене про акцію афганців і чорнобильців, уважно і з непідробною цікавістю переглядав відзняте мною відео (всі сюжети від 3-го числа). Так що про байдужість я б стверджувати не став. Та й футбольні фани з їхнім безсмертним "СЖДЗПП" - переважно люди аж ніяк не похилого віку. Ні, підкопувати коріння янучарського дуба і поволі, день у день розхитувати його стовбур їм і справді буде нецікаво, тут на їхню допомогу, швидше за все, годі розраховувати. Проте валити його вони прибіжать залюбки! 2. Щодної "тупизни" у сполученні гасла "Україні волю" з Юліним портретом особисто я не вбачаю. Можливо через те, що сприймаю його не як ототожнення "Юля==Україна", а опосередковано: "Юля за ґратами"="Україна за ґратами". Швидше за все, подібним чином сприймали його (свідомо чи підсвідомо) і автори плакату, які створили його на емоційній хвилі 5-го серпня, буквально за лічені години. Чи сприймає це сполучення саме як "лобове" примітивне ототожнення Юлі з Україною суттєва частка людей, а тим більше - чи воно їх не відштовхує? Не знаю, поки що сам над цим не замислювався. Дякую за підказку. Принаймні, під час президентської кампанії 2010-го, начебто, не відштовхувало. Хоча - змінюються часи, відповідно змінюється реальність та її сприйняття. 3. Найтриваліша щоденна акція відбувається протягом от уже трьох місяців на Хрещатику, в самісінькому центрі Києва. Я маю на увазі наметове містечко на Хрещатику і всі події навколо нього. Крім того, мешканці містечка незмінно беруть участь практично у всіх більш-менш помітних і значущих акціях протесту, які організовують інші сили і громадські об'єднання. На жаль, координація зусиль на рівні керівництва наразі практично відсутня. Проте, на рівні суто людських контактів, спілкування, обмін інформацією і думками відбувається плідно, конструктивно і без скільки-небудь істотної упередженості й недовіри. 4. "...до буцегарні або за кордон. Або на той світ." А це потроху починають розуміти, дедалі більше. Чи достатньо такого розуміння для початку активних спільних дій? Наразі відповісти на це запитання я не можу. Та й більшість професійних аналітиків, мабуть, теж. Невдячна це справа у вітчизняних умовах. Он, восени минулого року все теж починалося доволі мляво. Але поступово акції ставали все активнішими і чисельнішими. А 22-го листопада як бабахнуло! Шкода тільки, що того разу майже вхолосту... 6. "Хлоп з яйцями" - ідея доволі цікава і, як на мене, потенційно плідна. Особливо при вмілому втіленні. Тільки діяти слід грамотно, обережно і без різких зайвих рухів. Ще раз дякую за увагу до проблеми і за цікаві думки. Слава Україні!
По пунктам: 1. Оцінюю згідно фото- та відеорепортажів. Єдину небайдужу (відностно) частку молоді (на мій погляд) становлять футбольні фани. Поки що. Інші - пасивні (надіюсь, що поки що). А зараз вирішується ЇХНЄ майбутнє - і до них цю ідею треба комусь донести. "Сьогодні Юлю та Юру - завтра Вас". 2. Це моє відсторонене бачення здалека. Для пересічного українця - це 100 відсоткове ототожнення. А враховуючи ступінь промивання мізків в Україні... Сам спілкувався з такими "патріотами" - "та ж вона (Юля) - злодійка" і все на тому закінчується (разом з мізками). 3. Можливо пропустив. Які там гасла? Добре, що Ви самі відмічаєте "координація зусиль на рівні керівництва наразі практично відсутня". Це означає одне - кеівництво хоче влади, а не України. Отже МУСИТЬ вийти "керівництво знизу" - Комітет Порятунку України. Куди мають увійти по ОДНОМУ представнику різних політичних сил. 4. Недовго залишилось - до всіх дійде. Аби не запізно було, але копняк буде і скоро. 5. То є тільки ФІНАЛЬНА частина після "Україні волю". Хоча можливо і знайдуться і "лідери знизу", дай Бог.
Ну і гасла. Незалежного суду не буде без виборності суддів (та закону про їх відкликання з втратою ліцезії). Отже: Виборність суддів. Суд присяжних. Легалізація зброї (трохи провокативно але нехай бояться :). Закон про Імпічмент президенту на референдумі (нехай закупляє памперси). Виборність губернаторів (або навіть їх ліквідація).
Та багато чого зараз можна висувати - головне узгодити з різними (непровладними) силами та партіями. Головне - нехай бояться :) Он Януку вже страхи наводять, що українці озброюються.
Які там гасла?yes1111November 6 2011, 02:55:46 UTC
Приблизно ось такі: http://yes1111.livejournal.com/166365.html (і решта моїх репортажів з Хрещатика: судилище розпочалося з 24 червня, а наметове містечко встановили 5 серпня, у день арешту. Акція безстрокова, то ж намети залишаються і понині)
Думка навздогінyes1111November 6 2011, 10:37:45 UTC
Треба не нові комітети розмножувати, а змусити реально працювати те, що вже існує. Ініціатива повинна йти знизу. Тобто, повсталий народ має ПРИМУСИТИ своїх лідерів до об'єднання. А інакше вони будуть перетягувати неіснуючу булаву й далі. Поки всіх не знищать поодинці.
Re: Які там гасла?idan11November 6 2011, 12:51:21 UTC
--НКЗУ (Народний Комітет Захисту України) з БЮТу і "Свободи", створений після підписання сумнозвісних Харківських угод, і КОД (Комітет Опору Диктатурі) з 10 партій--
Тобто партії :) Те, про що ми і говоримо.
"Свобода" (чисто моє імхо, але і не тільки моє) - "троянський коняка" в демократичному середовищі України. Одні їхні "антимоскальські" та "антижидівські" ескапади говорять самі за себе. Хто їх "годує" - вже було маса інфи про Фірташа і АП Президента. Там де вони - чекай провокацій і дискредитації всього українського. Раніше таку роль відігравало (частково) УНА-УНСО - проте вони були трохи під "іншим протекторатом" (здається то було СБУ чи навіть точніше ГУР України, скажем так патріотична частина).
Тому я і говорив про "створення знизу", БЕЗ ПАРТІЙ, або з їх (партій) ПРЕДСТАВНИЦТВОМ але без їх лідерства.
Люди повинні зрозуміти - Юля це важливо, але незалежна Україна же важливіше. Інакше - Малороссійская Губєрнія Россійской Імпєріі.
Все.
Декілька моментів (відсторонений погляд звіддаля).
1. Нема молоді - тобто їм пох. Акцію веде "стара гвардія", а цього замало.
2. Лозунги неправильні. Фото Юлі - і "Україні волю"? Хто таке придумав? Ототожнення "Юля==Україна" тупіше не придумаєш, тільки людей відштовхне. Повинен бути акцент на "тільки Юля може їх перемогти і допомогти українцям здобути свободу/демократію", а також "Сьогодні Юля - завтра всі ми".
Акцент на простих українцях яким це треба розжувати - інакше "моя хата скраю", а тепер прийшли часи коли "скраю" вже нема і всі скоро "підуть до стійла".
3. Акції повинні бути тривалими і щоденними - тільки так можна привернути увагу - інакше все.
4. Звернути увагу на "інтернаціоналізацію" проблеми - після Юлі влада повірить, що можна все. Для "любителів" свободи/демократії буде два шляхи - до буцегарні або за кордон. Або на той світ.
5. Абсолютний акцент на тому, що "Юля - єдиний в Україні хлоп з яйцями", і тільки вона (з допомогою народу) зможе скинути банду і принести свободу українцям. Всім без винятку - тому доцільно заручитися підтримкою і нацменшин бо без них ніяк (а деякі з нацменшин - це ще й "гроші на революцію").
Якось так на перший погляд.
Reply
1. Немає молоді, бо їм пох. За всю молодь казати не беруся, але стверджувати, що "пох", я б не став. Звісно, молодому поколінню видаються нецікавою, нудною і марною тривала повсякденна робота, якщо вона не приносить миттєвого видимого результату. Їм подавай чистий екшн - бійки, штурми, "махачі" й "місилово". Так, мій 16-річний син (тоді йому було ще 15) у дні Податкового Майдану щодня з прямо порогу запитував у мене: "Ну як, Верховну Раду вже штурмом взяли?" А коли чув у відповідь, що ні, і що такі справи так просто не робляться, щиро дивувався: "То чого ж ви тоді туди ходите?" А зараз трохи подорослішав і починає мене дивувати. Так, буквально позавчора довго розпитував мене про акцію афганців і чорнобильців, уважно і з непідробною цікавістю переглядав відзняте мною відео (всі сюжети від 3-го числа). Так що про байдужість я б стверджувати не став. Та й футбольні фани з їхнім безсмертним "СЖДЗПП" - переважно люди аж ніяк не похилого віку. Ні, підкопувати коріння янучарського дуба і поволі, день у день розхитувати його стовбур їм і справді буде нецікаво, тут на їхню допомогу, швидше за все, годі розраховувати. Проте валити його вони прибіжать залюбки!
2. Щодної "тупизни" у сполученні гасла "Україні волю" з Юліним портретом особисто я не вбачаю. Можливо через те, що сприймаю його не як ототожнення "Юля==Україна", а опосередковано: "Юля за ґратами"="Україна за ґратами". Швидше за все, подібним чином сприймали його (свідомо чи підсвідомо) і автори плакату, які створили його на емоційній хвилі 5-го серпня, буквально за лічені години. Чи сприймає це сполучення саме як "лобове" примітивне ототожнення Юлі з Україною суттєва частка людей, а тим більше - чи воно їх не відштовхує? Не знаю, поки що сам над цим не замислювався. Дякую за підказку. Принаймні, під час президентської кампанії 2010-го, начебто, не відштовхувало. Хоча - змінюються часи, відповідно змінюється реальність та її сприйняття.
3. Найтриваліша щоденна акція відбувається протягом от уже трьох місяців на Хрещатику, в самісінькому центрі Києва. Я маю на увазі наметове містечко на Хрещатику і всі події навколо нього. Крім того, мешканці містечка незмінно беруть участь практично у всіх більш-менш помітних і значущих акціях протесту, які організовують інші сили і громадські об'єднання. На жаль, координація зусиль на рівні керівництва наразі практично відсутня. Проте, на рівні суто людських контактів, спілкування, обмін інформацією і думками відбувається плідно, конструктивно і без скільки-небудь істотної упередженості й недовіри.
4. "...до буцегарні або за кордон. Або на той світ." А це потроху починають розуміти, дедалі більше. Чи достатньо такого розуміння для початку активних спільних дій? Наразі відповісти на це запитання я не можу. Та й більшість професійних аналітиків, мабуть, теж. Невдячна це справа у вітчизняних умовах. Он, восени минулого року все теж починалося доволі мляво. Але поступово акції ставали все активнішими і чисельнішими. А 22-го листопада як бабахнуло! Шкода тільки, що того разу майже вхолосту...
6. "Хлоп з яйцями" - ідея доволі цікава і, як на мене, потенційно плідна. Особливо при вмілому втіленні. Тільки діяти слід грамотно, обережно і без різких зайвих рухів.
Ще раз дякую за увагу до проблеми і за цікаві думки. Слава Україні!
Reply
1. Оцінюю згідно фото- та відеорепортажів.
Єдину небайдужу (відностно) частку молоді (на мій погляд) становлять футбольні фани. Поки що. Інші - пасивні (надіюсь, що поки що). А зараз вирішується ЇХНЄ майбутнє - і до них цю ідею треба комусь донести.
"Сьогодні Юлю та Юру - завтра Вас".
2. Це моє відсторонене бачення здалека. Для пересічного українця - це 100 відсоткове ототожнення. А враховуючи ступінь промивання мізків в Україні... Сам спілкувався з такими "патріотами" - "та ж вона (Юля) - злодійка" і все на тому закінчується (разом з мізками).
3. Можливо пропустив. Які там гасла?
Добре, що Ви самі відмічаєте "координація зусиль на рівні керівництва наразі практично відсутня". Це означає одне - кеівництво хоче влади, а не України. Отже МУСИТЬ вийти "керівництво знизу" - Комітет Порятунку України. Куди мають увійти по ОДНОМУ представнику різних політичних сил.
4. Недовго залишилось - до всіх дійде.
Аби не запізно було, але копняк буде і скоро.
5. То є тільки ФІНАЛЬНА частина після "Україні волю". Хоча можливо і знайдуться і "лідери знизу", дай Бог.
Ну і гасла.
Незалежного суду не буде без виборності суддів (та закону про їх відкликання з втратою ліцезії).
Отже:
Виборність суддів.
Суд присяжних.
Легалізація зброї (трохи провокативно але нехай бояться :).
Закон про Імпічмент президенту на референдумі (нехай закупляє памперси).
Виборність губернаторів (або навіть їх ліквідація).
Та багато чого зараз можна висувати - головне узгодити з різними (непровладними) силами та партіями.
Головне - нехай бояться :)
Он Януку вже страхи наводять, що українці озброюються.
Reply
http://yes1111.livejournal.com/166365.html
(і решта моїх репортажів з Хрещатика: судилище розпочалося з 24 червня, а наметове містечко встановили 5 серпня, у день арешту. Акція безстрокова, то ж намети залишаються і понині)
А щодо Комітету - я налаштований якраз доволі скептично. Вже був у нас і НКЗУ (Народний Комітет Захисту України) з БЮТу і "Свободи", створений після підписання сумнозвісних Харківських угод, і КОД (Комітет Опору Диктатурі) з 10 партій (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96), створений 5 серпня - а в результаті "маємо те, що маємо" (с). Невже Ви всерйоз вірите, що положення врятує створення ще одного комітету?
Reply
Reply
Reply
Тобто партії :)
Те, про що ми і говоримо.
"Свобода" (чисто моє імхо, але і не тільки моє) - "троянський коняка" в демократичному середовищі України. Одні їхні "антимоскальські" та "антижидівські" ескапади говорять самі за себе. Хто їх "годує" - вже було маса інфи про Фірташа і АП Президента.
Там де вони - чекай провокацій і дискредитації всього українського.
Раніше таку роль відігравало (частково) УНА-УНСО - проте вони були трохи під "іншим протекторатом" (здається то було СБУ чи навіть точніше ГУР України, скажем так патріотична частина).
Тому я і говорив про "створення знизу", БЕЗ ПАРТІЙ, або з їх (партій) ПРЕДСТАВНИЦТВОМ але без їх лідерства.
Люди повинні зрозуміти - Юля це важливо, але незалежна Україна же важливіше.
Інакше - Малороссійская Губєрнія Россійской Імпєріі.
Reply
Leave a comment