6 грудня 2016 року Верховна Рада України, з ініціативи Кабміну, тихенько і без обговорення (за спрощеною процедурою) прийняла два законопроекти, якими нівельовано "сенсаційне" підвищення мінімальної зарплати в Україні до 3200,00 гривень, анонсоване прем'єр-міністром Гройсманом.
Суть законопроектів коротко зводиться до того, що доходи населення не збільшаться, а от витрати - значно.
Правозахисник і юрист з Дніпропетровська Олександр Гуміров проаналізував для видання zabeba.li чим "загрожує" українцям підвищення мінімальної зарплати.
У Кодексі законів про працю змінено термін "мінімальна зарплата". Так, раніше це була ставка за просту некваліфіковану працю, в яку не включалися доплати, надбавки і премії. Тепер, це розмір оплати праці за виконану працівником місячну норму праці. Тобто, з терміну забрали "некваліфіковану працю" і "доплати, надбавки і премії". Іншими словами, по-перше, кваліфікованому фахівцю тепер можна платити стільки ж, як і різноробочим; а по-друге, цьому кваліфікованому фахівцю тепер можна встановити "голу ставку" навіть нижче "мінімалки", оскільки потрібно щоб сумарні виплати (зарплата + доплати + премія) були менше встановленого розміру мінімальної зарплати.
Повністю змінюється система нарахування зарплати бюджетникам. Тепер, крім мінімальної зарплати, введено новий термін - тарифна ставка працівника першого розряду, яка встановлюватиметься Кабінетом міністрів України "в ручному режимі" і яка ніяк не прив'язана до мінімальної зарплати. Кабміном також будуть встановлюватися "міжпосадові коефіцієнти", які будуть прив'язані саме до тарифної ставки працівника першого розряду, а не до мінімальної зарплати.
Ще одне нововведення - мінімальний посадовий оклад. Цей оклад прив'язаний не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму, який, як відомо, не змінюється разом з мінімальною зарплатою. Так, наприклад, в 2017 році прожитковий мінімум буде приблизно 1700,00 гривень, що значно менше 3200,00 гривень. Тобто, фактично, оклади не змінюються в порівнянні з нинішніми.
Теж саме буде і з тарифною сіткою шахтарів, яка була встановлена законом про престижність професії шахтаря. Їх тарифна сітка також "відв'язується" від мінімальної зарплати і "прив'язується" до прожиткового мінімуму. Відповідно, шахтарям не варто очікувати підвищення зарплат.
Слід зазначити що тільки в Кримінальному кодексі і тільки одне положення, пов'язане з фінансовими санкціями, "відв'язати" від мінімальної зарплати - це розмір застави. Тепер він буде розраховуватися виходячи з прожиткового мінімуму. Всі інші штрафи і санкції, присутні в законодавстві України і прив'язані до мінімальної зарплати, фактично "подорожчають" вдвічі по відношенню до нинішніх розмірів.
Гарна новина для всіх, хто планує судитися або отримувати ліцензію на окремі види господарської діяльності. Розмір ставки судового збору та розмір плати за ліцензію "відв'язано" від мінімальної зарплати і прив'язаний до "прожиткового мінімуму працездатної особи". Так що, драконівські ставки судового збору та плати за ліцензії, що існують зараз, з Нового року стануть не вдвічі драконівськими, а лише "півтора-драконівськими", оскільки зараз обчислюються з суми 1376 грн., а будуть обчислюватися з суми 1700,00 гривень.
Але! Пам'ятається, введення непомірних ставок судового збору аргументувалось "вирівнюванням" в правах всіх суб'єктів судового процесу. Так ось, влада вже передумала і звільнила себе улюблену в особі органів ПФУ та соцзахисту, а також органів державної влади, від оплати судового збору в судових справах про соціальний захист і дотриманні трудового законодавства. До слова, громадяни України в справах про захист своїх прав як споживачів товарів і послуг, не отримали довгоочікуваної пільги, тому протиріччя з законом про захист прав споживачів в частині звільнення від судового збору не виправлено - платити доведеться. Також "перепідключені" на прожитковий мінімум ставки адміністративних послуг в сфері реєстрації бізнесу і нерухомості.
Закралася маленька поправка в закон про соціальний захист інвалідів. Під час їх навчання у ВУЗі тепер стипендія їм буде виплачуватися не за замовчуванням, а тільки "у разі призначення".
Відмовилася влада і від свого зобов'язання перед студентами-бюджетниками, раніше встановленого прикінцевими положеннями закону про вищу освіту - норма, яка зобов'язує Кабмін підняти розмір стипендії до розміру прожиткового мінімуму, просто виключена із закону.
Продовжено ще на рік (до кінця 2017 року) розмір максимальної пенсії, встановлений статтею 85 Закону про пенсійне забезпечення - ніхто в цій країні, незалежно від заслуг і виплачених пенсійних внесків, не має право на пенсію більше, ніж 10 740 гривень (370 євро в місяць) - так і хочеться платити пенсійні внески. Крім того, одна з складових формули, що застосовується для призначення пенсій в Україні, а саме - "середня зарплата в Україні", тепер буде визначатися не Пенсійним фондом України "автоматично" за даними про виплати в країні, а буде встановлюватися Кабміном "в ручному режимі". Але ж до цього показника "прив'язані" індексації всіх пенсій в країні, так що наслідки очевидні - пенсіонери, тримайте кишеню ширше.
Закон про місцеве самоврядування доповнено нормою про те, що органи місцевого самоврядування можуть організовувати перевірки фізичних і юридичних осіб у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства. Так що, підприємці та бізнесмени, чекайте перевірки, організовані райрадами і міськрадами, до складу яких (не сумнівайтеся) будуть включені і податківці, і всі інші "стражденні".
Цікава зміна торкнулася статті 7 Закону про єдиний соціальний внесок. Так, раніше підприємці платили ЄСВ "за себе" тільки в ті місяці, коли фактично отримували дохід. Тобто, якщо немає діяльності - то і ЄСВ не платиш. Тепер підприємці, незалежно від наявності доходів і діяльності, зобов'язані щомісячно сплачувати ЄСВ "за себе". На питання "а де ж брати гроші" я відповіді в законопроектах не знайшов...
Торкнулися зміни і облікових фінансових значень, встановлених Податковим кодексом - вони пропорційно відкориговані (зменшені в два рази) по відношенню до нової "сенсаційної" мінімальної зарплати, щоб не дай Боже, не упустити якісь доходи "платників податків". Також підвищені ставки акцизів на алкоголь, тютюн і деякі види палива (пічне паливо, мазут тощо), ставки екологічного податку, ставки рентної плати за користування надрами та користування радіочастотами, спецводокористування та використання підземних вод, використання лісових ресурсів.
Чи не сталося "щастя" для підприємців - платників єдиного податку другої групи - ставка єдиного податку залишилася у "прив'язці" до мінімальної зарплати, а тому в 2017 році буде приблизно в два з гаком рази вище нинішньої. Мабуть, на думку влади, економічна ситуація в країні настільки райдужна, що підприємці тепер можуть платити різко більше податків.
Потрібно відзначити, що змінами відновлені позапланові виїзні податкові перевірки платників ПДВ. Хоча, справедливості заради, відзначу, що вперше обмежений термін перевірки правильності нарахування та сплати ПДВ - тепер податківці можуть здійснити таку перевірку лише протягом 60 календарних днів з закінчення терміну подачі декларації. Хоча, чесно кажучи, ця норма на кшталт "мертвому припарки".
Також, запроваджено механізм доступу компетентних служб до даних електронних реєстрів для моніторингу доходів населення. Так що, можна спати спокійно - наші з вами гаманці стали значно "прозорішими".
"Відв'язали" від мінімальної зарплати, прив'язавши до "прожиткового мінімуму", зарплати Національного антикорупційного бюро та Національного антикорупційного агентства, Державного бюро розслідувань, працівників прокуратури, поліції та суддів усіх інстанцій. Аж серце стислося від болю за них. До слова, "гола ставка" (без премій, доплат і вислуги) судді районного суду тепер буде близько 51000 гривень, апеляційного суду - 85000 гривень, Верховного суду - 127500 гривень; "Гола ставка" звичайного районного прокурора - 20400 гривень, прокурора в обласній прокуратурі (не плутати з прокурором області) - 25000 гривень, в генеральній прокуратурі (НЕ генпрокурор) - 26500 грн. Як відомо, реальна зарплата (з доплатами і преміями) у цих персонажів приблизно в 1,3-1,6 рази більша "голої ставки", так що щиро і від усієї душі порадіємо за них - ось кому в Україні жити добре.
Цікаве нововведення в законі про поліцію - встановлено, що до 01.01.2018 року чисельний склад поліції, що міститься за кошти державного бюджету, не повинен перевищувати 130 000 чоловік. Цікаво, поліцейським чекати скорочень або буде створена "муніципальна" поліція?
Також, члени сімей поліцейського, згідно зі змінами, втратили право на безкоштовне медичне обслуговування в медичних установах системи МВС, що дивно, оскільки безкоштовна медицина закріплена в Конституції України. Члени сім'ї загиблого поліцейського втратили право на безкоштовні санаторні путівки; "Переключені" на прожитковий мінімум і виплати в разі смерті або інвалідності поліцейського. Мабуть, з оглядкою на останню трагедію в поліції, влада запідозрила поліцейських в тому, що вони навмисне гинуть, щоб отримати "компенсації".
І, наостанок, слід зазначити, що норми розрахунків, які використовуються при нарахуванні субсидії на комунальні послуги (наприклад, "формульний" розрахунок доходів непрацюючого члена сім'ї), не "відв'язані" від розміру мінімальної зарплати, а тому суми субсидій стануть різко менше.
Так що, суть "сенсаційного" анонсу Гройсмана, звелася не до різкого зростання доходів населення, а до різкого затягування поясів і введення нових перевірок для бізнесу і громадян.
Першоджерело:
Олександр Гуміров для zabeba.liДжерело:
iPress.ua Вы читаете зеркало моего журнала - yes1111.
Основной пост находится здесь:
http://yes1111.dreamwidth.org/1443646.html