З Днем Народження, Юлія Тимошенко
Мало хто про це зазначив, але цьогорічний День Народження Юлії Володимирівни - майже ювілейний. Не кваптесь писати комент, ювілей - не в датах, ювілей - в політиці.
Саме в ці місяці рівно двадцять років тому бізнес-вумен, очільник однієї із найбільших корпорацій України, "газова принцеса" вирішила, що стане політиком, і розпочала першу в своєму житті передвиборчу кампанію, щоб в січні стати депутатом-мажоритарником.
Ми не знаємо, що вона тоді думала, і чого прагнула. Можливо, просто захистити бізнес від розгрому. Можливо, опинившись під ударом репресивної машини Кучми, вирішила, що так бути не повинно. Можливо, просто зрозуміла, що власність в Україні гарантує не право, а політична посада. А може, просто почула звуки сурми десь глибоко в собі - так теж буває.
Політика для Юлії Тимошенко швидко стала чимсь більшим за професію. Сьогодні я цілий день в своїй стрічці переглядаю її фотографії різних часів. Вони так відрізняються від фотоальбомів решти наших політиків - у тих будь-яка фотка або протокольна, або піарна. Вони не живуть ні в українській політиці, ні взагалі в Україні. Їх справжнє життя десь там, за кордоном, а тут просто відбування протоколу, бо так вимагає процедура заробляння великого бабла.
А на фотографіях Тимошенко знайшла відбиток вся новітня історія України. Якби скласти їх всі в хронологічному порядку, то з них можна було б скласти підручник. Без слів і пояснень. Бо Юля як політик - живе тут, в Україні, і всяка її діяльність - це органічна частина української історії, а не спроба сподобатись "брюссельському" чи "вашінгтонському" обкому.
Але у Тимошенко не тільки фотографії в активі. За ці двадцять років вона виголосила сотні промов, створила десятки проектів, вкинула в політикум не одну кардинальну ідею - і завжди у всьому цьому незримо був присутній образ України Майбутнього. Ідеальної Країни.
Це те, чого нема і не буде ні у кого із інших політиків, в кого не ткни. У них Україна Майбутнього обмежується якимсь чисто маркетинговим слоганом. Це в кращому випадку. Бо в основному там уява не простягається далі наступного траншу МВФ. Майбутнього у них нема, тільки вічне сьогодення, за яке вони відчайдушно чіпляються, уже двадцять п'ятий рік поспіль ретельно відновлюючи пострадянську олігархічну республіку.
Вячеслав Ільченко
Джерело
P.S. (yes1111): На жаль, не вийшло привітати вчора: на ноуті заклинив кулер, а на стаціонарному компі через пилюку перегрівалася відяха. Оце тільки сьогодні порозгрібався з усіма траблами. Але краще пізно, ніж ніколи. То ж приєднуюся до привітань і найсердечніших побажань!
Вы читаете зеркало моего журнала - yes1111.
Основной пост находится здесь: http://yes1111.dreamwidth.org/1440254.html