Вячеслав Ільченко: Ситуація навколо ВР та уряду
Треба ще, напевне, розжувати ситуацію навколо законів, через які й відбулась вся ця інтрига з розвалом коаліції та уходом Яценюка. Що ж таке було в тих законах такого, що через них він поклав заяву на стіл.
Вже говорилось про те, що неможливо працювати прем'єр-міністром в умовах, коли коаліція не підтримує всі ключові закони, які необхідні для роботи. В такому випадку ПМ перетворюється на такого хлопчика для биття, який збирає на себе весь негатив, будучи принципово нездатен зробити щось суттєве, і борсаючись в нав'язаних йому нормах.
Але тут ситуація трохи глибша. Демарш Яценюка, який, до речі, можна порівняти із аналогічними демаршами Бісмарка, який теж мав проблеми із конституційною більшістю, пов'язаний із стратегічними проблемами, які без цих законів вирішити майже неможливо, а відповідальність за провал височенна.
- найважливіша з усіх прийнятих сьогодні речей - це військовий податок.
У нас склалась така ситуація, що по факту ми ведемо війну із сусідньою державою. ВІЙНУ. А на війну, по-хорошому, повинна працювати вся економіка. Однак це можливо тільки у випадку запровадження військового стану, а на це Президент піти не може. Залишимо за дужками причини такої дивної поведінки, тільки зауважимо, що пояснення непотрібності військового часу день від дня стають все абсурднішими.
А війна - це гроші. Ні, не так. ГРОШІ. Навіть якщо наші вояки б'ються за Україну, а не зарплату - їм треба щось елементарно їсти, і хоча б якісь поставки техніки на державному рівні.
Так от в таких умовах єдиним виходом стає додатковий податок, який дозволяє хоча б частину національної економіки перенаправити на потреби армії. Так, більшості хотілось би, аби "підтопили жирок" з олігархів, але для цього необхідно перевести економіку на військові рейки - і див. вище, про вперте небажання ввести військовий стан. Можна ще пробувати торгувати облігаціями, як пропонує Мінфін, але багато ви з того не наторгуєте.
- менш важлива річ - це закон про газотранспортну систему, який, на жаль, було відправлено на друге читання. Рекомендую його уважно прочитати самостійно, попри "дубовий" канцелярит, яким його складено.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51386
Пункт чотири цього законопроекту створює засади для створення консорціуму з керування нашою ГТС, причому входити до нього можуть тільки фірми-резиденти Європейського Союзу, США або Європейського Енергетичного співтовариства. Сам цей пунктик ставить хрест на різноманітних фірмах-прокладках, які створюються в швейцарських кантонах із тисячним статутним капіталом, а ворочають мільярдами. Враховуючи накладені на РФ секторальні санкції, це також унеможливлює захід за наш ринок чергового російського трейдера-монополіста у якості оператора. При цьому 51% залишиться у держави, тобто, технічно труба так і залишиться нашою.
Але і це ще не все.
Не забувайте, що у нас попереду ще зимова кампанія. Ще невідомо, чи буде вона "гаряча", а ось новий газават у нас таки на носі. Тому що східні регіони можна постачати або за рахунок реверса, або за рахунок поставок з РФ.
А досвід 2009 року показує, що в режимі то реверса, то транзита наша труба працювати може, але не довго. Необхідна реконструкція, і значні капіталовкладення. Ось саме його, за рахунок консорціуму, і забезпечує закон про ГТС.
І це я тільки розібрав два основних моменти із пакету, запропонованого Яценюком. Уявляєте собі обсяг відповідальності, який падає на плечі Гройсману та УДАРу?
А ви іще дивуєтесь, чому сьогодні за відставку Яценюка проголосували тільки аутсайдери - типу Гриценка, який опинився в одній компанії з комунякою Адамом Мартинюком.
Сцикотно.
Джерело