Ентомологічні спостереження
(голосом Дроздова)
Нерідко, стикаючись із різноманітними проявами чудернацької, незрозумілої, часом навіть агресивної чи просто неадекватної поведінки представників виду Homo Sapiens, ми кажемо "у нього (неї) таргани в голові". Цей спосіб співіснування скоріше можна назвати паразитичним, хоча й достеменно невідомо, чим саме живиться ця комаха - мозком, чи його невидимими еманаціями-думками. Справа у тому, що, оселившись у голові свого хазяїна, таргани істотно змінюють його спосіб мислення, світогляд та усталений побут, змушують робити безглузді та алогічні вчинки, особливо чисельні колонії призводять до помутніння розуму та стаціонару в психушці. Але не будемо про погане, адже нас більше цікавлять наслідки цього, безперечно, незвичайного співіснування.
Деякі науковці схильні вважати, що це саме симбіоз, адже в поведінці людини часом з'являються принципово нові елементи, вона набуває нових звичок та якостей характеру, голову наповнюють абсолютно нові думки, переконання та життєві цінності. Таким чином все те, чим ми живемо, може бути всього-навсього результатом діяльності маленьких чорно-рудих комашок. Це все не завжди корисно для людини, тож я не погоджуся із думкою про симбіоз, але з часом це співіснування набуває характеру хазяїн-домашня тварина, яка, як відомо, багато в чому стає схожа на свого опікуна. Отже, не лише ми, як я вже казав, набуваємо нових я костей та звичок, а й таргани багато в чому уподібнюються до нас, таким чином вирізняючись від інших "внутрішньочерепних" комах.
І ось по світу ходить безліч Homo Sapiens із маленькими рудими істотами під сірим, іноді пустим, черепом. Здавалось би - ось вона, перемога, знай собі "разделяй и властвуй", людська цивілізація підкорена, але ці комахи починають безглузді міжусобиці - у того надто довгі вуса, у того крила не такого кольору, а у іншого (який жах) на голові дві антенки для зв'язку з позаземними цивілізаціями. Дратуються таргани, нервують, прагнуть виправити це прикре становище, принести лад і спокій в цей буремний світ, сваряться таргани між собою, правди шукають.
...
Мораль: на світі не існує непорозумінь між людьми, причиною усіх негараздів є конфлікт сумісності тарганоподібних у наших мізках
.
Нерідко, стикаючись із різноманітними проявами чудернацької, незрозумілої, часом навіть агресивної чи просто неадекватної поведінки представників виду Homo Sapiens, ми кажемо "у нього (неї) таргани в голові". Цей спосіб співіснування скоріше можна назвати паразитичним, хоча й достеменно невідомо, чим саме живиться ця комаха - мозком, чи його невидимими еманаціями-думками. Справа у тому, що, оселившись у голові свого хазяїна, таргани істотно змінюють його спосіб мислення, світогляд та усталений побут, змушують робити безглузді та алогічні вчинки, особливо чисельні колонії призводять до помутніння розуму та стаціонару в психушці. Але не будемо про погане, адже нас більше цікавлять наслідки цього, безперечно, незвичайного співіснування.
Деякі науковці схильні вважати, що це саме симбіоз, адже в поведінці людини часом з'являються принципово нові елементи, вона набуває нових звичок та якостей характеру, голову наповнюють абсолютно нові думки, переконання та життєві цінності. Таким чином все те, чим ми живемо, може бути всього-навсього результатом діяльності маленьких чорно-рудих комашок. Це все не завжди корисно для людини, тож я не погоджуся із думкою про симбіоз, але з часом це співіснування набуває характеру хазяїн-домашня тварина, яка, як відомо, багато в чому стає схожа на свого опікуна. Отже, не лише ми, як я вже казав, набуваємо нових я костей та звичок, а й таргани багато в чому уподібнюються до нас, таким чином вирізняючись від інших "внутрішньочерепних" комах.
І ось по світу ходить безліч Homo Sapiens із маленькими рудими істотами під сірим, іноді пустим, черепом. Здавалось би - ось вона, перемога, знай собі "разделяй и властвуй", людська цивілізація підкорена, але ці комахи починають безглузді міжусобиці - у того надто довгі вуса, у того крила не такого кольору, а у іншого (який жах) на голові дві антенки для зв'язку з позаземними цивілізаціями. Дратуються таргани, нервують, прагнуть виправити це прикре становище, принести лад і спокій в цей буремний світ, сваряться таргани між собою, правди шукають.
...
Мораль: на світі не існує непорозумінь між людьми, причиною усіх негараздів є конфлікт сумісності тарганоподібних у наших мізках
.