Наші партизани, або запуск ліхтариків у гідропарку на 8 березня)))
Дівчинка з вухами підозрілого походження)))
Аерокосмічний обєкт
Ми на сходах під мостом)))
Там же, але вже з Олею)))
До мене дійшла інфа, що деякі особливо щедрі диваки, будуть на восьме березня за гроші запускати у небо паперові ліхтарики на пішохідному мості Гідропарку, й я, узявши себе, а разом з собою: cестру, свого друга Макса (тру-нордіда))), свого двоюрідного брата Борю(басиста гуртів Phobos et Deimos, і IMBOLA), ліхтарик, плоскогубці, монтіровку, ніж, і боєприпасів (металевий термос з чаєм, флягу з коньяком, обойму булочок, і настрієпідтримний бронешоколад))), неквапливо поспішив туди))) - ну, звичайно ж ми підїхали зовсім вчасно - усе дійство ми мали змогу спостерігати з вагону метро, а коли таки вже висадилися у Гідропарк, то святкове дійство ми мали вже робити власноруч))) Ну, ми пішли подивитися таки на минуле місце старту аерокосмічних ліхтарів... й знайшли там ще двох моїх знайомих))) Постояли, потупили... І я, сказав - Я ЗНАЮ, - НАМ ТУУУУДИ!))) - І ми пішли!)))
Ну, а далі - було прозрівання знайомої (що була у туфлях, з сууумочкою, квітами), з нашої прогулянки, і маршруту)))
Я Обрав напрямок 'на південь', - орієнтир - міст, і ми пішли на південь по гідропарку)))
Спершу йшли нормальнимим доріжками, з ліхтарями. Потім - доріжками без ліхтарів, Потім - доріжками з грязюююкою, і великимим калюжами, потім - через грязюку, калюжи, знову багнюку, і, нарешті - по піску)))
Потім ми вийшли до воріт якоїсь діючої бази (здається, рятувальників), у вікнах будиночків горіло світло. Напис - прохід заборонено. Територія охороняється собаками.))) Ну, я пішов у розвідку - знайшов пролаз у заборі, пройшов по воді повз іншого, обслідував, що попереду, й чи там є можливість евакувації))) Виявилося - все добре, є іржава драбина, і сходи на міст (Патона), далі я у воді спорудив нашвидкоруч переправу по Дніпру в обхід другого паркану (він заходив на півметри у Дніпро), повертаюсь. Можна йти! - Але не тут то було - двоє відмовляються від надводних викрутасів, й балансування по переправі над водою))) Ну, що ж - тоді шукаємо обхід по суші))) - Пішли паралельно паркану лісом, а потім - через хащі)))) - вилазимо на доріжку перед парканом О! Але тут на наш шум гілок(коли 6 чоловік ломляться чагаником, то це досить шумно))), зявляється охоронець))) Назааад!))) Полізли далі!))) Вилазимо - ворота! Думаємо перелізти, але тут до нас з території кидаються собаки!!!))) Ми назад!))) Йдемо ще далі...дерлися через чигирі і зарості навмання))) йдемо вперед, вперед... далі - якась дорога... йдемо по дорозі... й тут - ВИХОДИМО НА ТЕ МІСЦЕ, З ЯКОГО МИ ЗВЕРТАЛИ У ЧАГАРІ!!!)))) Всі просто повмирали зо сміху)))) Тоді вже нібито всі стали згодні на мій варіант... Але я дивлюся... й тут до мене доходить, що а нафіга нам туди? там міст - але куди ж ми з нього попадемо?))) Тут вже я був, трохи засумнівався у необхідності лізти й далі вперед), Але, саме тут мені всі прийшли на допомогу - звинуватили у непослідовності, нерішучості й якихся ще ганебностях))) Це знову додало мені впевненості, Й Я ЗКОМАНДУВАВ - ЗА МНОЮ!!!!)))) Відігнув секцію паркану, пролізли на территорію. Попід водою, пригинаючись, дійшли до переправи, перелізли. Після проходження, я по-коліно у воді розібрав переправу, й ми рушили до мосту... Тут нас помітили собаки - ми до води!))) попід водою, кущами, ми таки їх обійшли подалі, й перебігли до сходів. Лізимо вгору, а зверху - закрито!))) Ну, ми вирішили тоді спочатку перекусити там, вгорі. Стоїмо, дивимось на Дніпро згори... Й тут нас таки помічає охоронець із низу!))) - Ви куди? Що ви там робите? - пємо чай! Зараз наверх поліземо!))) Охоронець не очікувавши такої відповіді, трохи зніяковів, і замовк))) А ми - допили чай, і полізли - треба було на висоті десь з 15 метрів облізти з зовнішньої сторони решітку, і влізти у дірку - нема проблем, якщо ти не боїшся висоти, не у туфлях на підборах, і не в довгій спідниці))) Ну, тому найважче було дівчині у спідниці, і на підборах, яка трохи боялася висоти))) Короче - вилізли!))) Й тут, нааааарешті, пішов доооощ))) Потім було нове завдання - за 30-40 хвилин встигнути до закриття метро, щоби не йти ще й додому пішки))) Встигнули!))) Завалюємося у вагон - а там УУУУ!!! Зі свяяяятом!!! ВААААА!!!! ІІІІ!!! ЗА ЖІНООООК!!!))) ЧЕЕЕЕЕРВООООНУ РУУУУТУ, НЕ ШУКААААЙ ВЕЕЕЕЧОРАААМИ... - Пів вагона сидять із пивом, і святкують, а інші - вже 'cвяткові'))) Ну, ми, звичайно ж долучилися до святкування - з залишками коньяку, я - з чайком))) Короче - доїхали додому взагалі весело)))
8 березня - РУЛИТЬ!!!)))