ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. У сучасному місяцеслові ЖОВТЕНЬ посідає, як відомо, десяту позицію. Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодяглися в найпривабливіший - жовтогарячий колір.
Місяценазва «жовтень», як стверджують давні джерела, була відомою ще за Київської Русі. Поруч з жовтнем уживалося й слово «паздерник». Воно походить од спільнослов'янського «паздер», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м'яли на терницях і голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом». До речі, наші сусіди білоруси офіційно йменують жовтень «кастрічніком», себто місяцем костриці.
В Україні побутували й регіональні місяценазви ЖОВТНЯ. Серед найвідоміших - «грязень» (від грузьких доріг), «хмурень» (надмірно похмурих днів), «листопадник» (період опадання листя), «зазимник» (появи перших відчутних заморозків).
Ще є народна назва ЖОВТНЯ - «весільник», бо починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. Це був період, коли в селах масово шлюбували дітей.
У маю розумний жениться, а дурна заміж іде, а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться
Вересень пахне яблучками, а жовтень - капустою
Жовтень ходить по краю та й виганяє птах до раю
Жовтень як не з дощем, то зі снігом
Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало - чекай суворої зими. Якщо все - зима буде теплою
Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить
Не встиг у жовтні роздивитись, як сонце зійшло, а воно вже на заході