(no subject)
https://www.facebook.com/tania.malyarchuk/posts/10206807376517835
Таня Малярчук
"Вже багато років я ношуся з ідеєю перекласти і видати Василя Стуса німецькою. Така в мене є одержимість. Нікому не треба, а мені треба. У 80-тих вийшли три гамбурзькі збірки його віршів, перекладачка - емігрантка з України Анна-Галя Горбач. Ці переклади, попри їхню на той час величезну цінність, швидше підрядники, бо Стуса не може перекласти непоет. Тут замало знати обидві мови. Треба самому віршувати у німецькій традиції (яка дуже відрізняється від української). Це мені було ясно від самого початку. Я довго шукала собі таку "жертву".
І ось сьогодні зранку австрійський поет Крістоф В.Бауер надіслав мені перші сім перекладів. Я йому давала сирець (який іноді перетворювався на цілий роман, бо треба було у вірші пояснити кожне слово), а вже його справа була вирізьбити з того щось подібне на Стуса.
І яке це неймовірне відчуття, коли ВІН - МЕНІ, надсилаючи переклади, розповідає, ЯКИЙ Стус глибокий поет, як йому сподобалася ця метафорика, де він відмовився від рим, а де зберіг, що часом було дуже тяжко, що це поезія відчаю і бунту, відчаю і бунту, що він в захопленні.
А я собі подумала: піймався, нещасний. Тепер, як і я, будеш його любити і часом навіть думати, що розумієш. Моя одержимість передалась далі, словом.
Тепер можна починати шукати видавця.
АПД. Для тих хто читає німецькою. "І віщий голос подали вітри":
Und ihre prophetischen Stimmen erhoben die Winde,
schon begannen zu rascheln die schönen Schwalben
wie Lindenblätter. Auf meinen Gesichtern allenthalben
flimmerte das Geschrei. Genug, reiß mir die Binde
von den Augen, mein Gram. Zur Nacht geht die Welt
und in Leid und Freud schwindelt den Horizont.
Auf meinen Händen landen die Schwalben gekonnt.
Es ist das Sehnen nach Zenit, an dem das Herz festhält.
Nachdichtung von Christoph W.Bauer"
Таня Малярчук
"Вже багато років я ношуся з ідеєю перекласти і видати Василя Стуса німецькою. Така в мене є одержимість. Нікому не треба, а мені треба. У 80-тих вийшли три гамбурзькі збірки його віршів, перекладачка - емігрантка з України Анна-Галя Горбач. Ці переклади, попри їхню на той час величезну цінність, швидше підрядники, бо Стуса не може перекласти непоет. Тут замало знати обидві мови. Треба самому віршувати у німецькій традиції (яка дуже відрізняється від української). Це мені було ясно від самого початку. Я довго шукала собі таку "жертву".
І ось сьогодні зранку австрійський поет Крістоф В.Бауер надіслав мені перші сім перекладів. Я йому давала сирець (який іноді перетворювався на цілий роман, бо треба було у вірші пояснити кожне слово), а вже його справа була вирізьбити з того щось подібне на Стуса.
І яке це неймовірне відчуття, коли ВІН - МЕНІ, надсилаючи переклади, розповідає, ЯКИЙ Стус глибокий поет, як йому сподобалася ця метафорика, де він відмовився від рим, а де зберіг, що часом було дуже тяжко, що це поезія відчаю і бунту, відчаю і бунту, що він в захопленні.
А я собі подумала: піймався, нещасний. Тепер, як і я, будеш його любити і часом навіть думати, що розумієш. Моя одержимість передалась далі, словом.
Тепер можна починати шукати видавця.
АПД. Для тих хто читає німецькою. "І віщий голос подали вітри":
Und ihre prophetischen Stimmen erhoben die Winde,
schon begannen zu rascheln die schönen Schwalben
wie Lindenblätter. Auf meinen Gesichtern allenthalben
flimmerte das Geschrei. Genug, reiß mir die Binde
von den Augen, mein Gram. Zur Nacht geht die Welt
und in Leid und Freud schwindelt den Horizont.
Auf meinen Händen landen die Schwalben gekonnt.
Es ist das Sehnen nach Zenit, an dem das Herz festhält.
Nachdichtung von Christoph W.Bauer"