Заглянула на сторінку Михайла Доленга у Вікіпедії. Перейшла за лінком на російську сторінку.
О, так це дві різні іпостасі однієї постаті!
Я щось про нього не дуже в курсі була. А виявляється, лауреат Сталінської премії, автор оригінальної наукової концепції -- в ботаніці. Отак!
Слід сказати, що у "найкращого поета серед ботаніків"(автохарактеристика М.Доленга) поезія зрілих років досить-таки ботанічна. Та я її не цитуватиму ))
Краще процитую про метелика:
...
Так і майнуло: метелик
З поля колишніх боїв.
Очі на крильцях. Вигин,
Наче вирізував хтось.
Хай піднесеться вище,
А сяде на цифру "100"
...
Ну і просто поезію про поетичні почуття:
* * *
Ти з'являлась негаданим висновком,
Як звичайна, простісінька блискавка,
На важкому, останньому тлі
До загибелі за три секунди.
Найніжніша з усіх моїх вигадок,
Клаптик сонця. І власний мій відбиток.
День горів од верзіння світліш,
Ніч, мов зоряний південь, незбудно.