і сьогодні Ти не подзвонив...
знаєш, без Тебе в ужгороді такий туман, що його можна курити, в*язкий і терпкий. без Тебе важко дихати. увечері я впускаю його через вікно у порожню кімнату і змішую з ментоловим димом. цікаво, як часто Ти про мене згадуєш? а коли згадуєш, то що саме? чи проводиш в уяві репетиції нашої зустрічі, чи добираєш кращі варіанти висловлювань, чи...
нетбук, що скоро приросте до моїх колін, зараз найдорожча мені річ: він зберігає роки переписки з Тобою - мої вечірні молитви. це-все-що-маю-я. а коли зрідка обпікаєш телефонними дзвінками, я починаю тремтіти і розгублено перетрушувати пам*ять у пошуках сторазвдосконалених сценаріїв розмови. діалог переважно виходить безглуздий, за що я потім півдня караюся, і обдумовую, як говорити наступного разу, аби не затупити.
якби ж Ти знав, як виснажує мої акумулятори цей перманентний режим очікування!! мені дуже рано вставати, уже перша ночі, а я безнадійно чекаю, що хоча б квіточка навпроти Твого імені зазеленіє..
нетбук, що скоро приросте до моїх колін, зараз найдорожча мені річ: він зберігає роки переписки з Тобою - мої вечірні молитви. це-все-що-маю-я. а коли зрідка обпікаєш телефонними дзвінками, я починаю тремтіти і розгублено перетрушувати пам*ять у пошуках сторазвдосконалених сценаріїв розмови. діалог переважно виходить безглуздий, за що я потім півдня караюся, і обдумовую, як говорити наступного разу, аби не затупити.
якби ж Ти знав, як виснажує мої акумулятори цей перманентний режим очікування!! мені дуже рано вставати, уже перша ночі, а я безнадійно чекаю, що хоча б квіточка навпроти Твого імені зазеленіє..