serpentari

Aug 29, 2014 14:11

Originally posted by izdryk_y at serpentari



засинаєш чутливо неначе на чатах
прокидаєшся рвучко готовий до бою
тут на осінь у кожному визрів солдат
осінь в серці тут кожен носить з собою

а довкіл - терабайти відкритого простору
а довкіл - горизонт золотого жита
просто нам захотілося жити просто
просто нам захотілося просто жити

отче наш що бачиш кожну соломинку в оці!
отче наш що відмазуєш морок від світла!
на чиїй стороні? на чиєму ти отче боці?
за яким таким планом твої помирають діти?

богородице діво благословенна маріє не радуйся
тут сестри твої плачуть - пам'ятай їх згадуй
тут земля ділиться від напіврозпаду і розпáду
тут такі розклади матінко що ну його нахуй

залишайся маріє дрімати з нами на чатах
пригадай-но отче свої позитивні риси
бо немає такої долі щоб родила земля солдатами
і немає такої кари
і немає такої місії

Юрко Іздрик, Російська агресія, Поезія

Previous post Next post
Up