"По сути своей языковые границы столь-же нелепы как государственные. Всего-лишь одна из систем, дабы "разделять и властвовать". Есть вселенский язык музыки - он понятен каждому
( Read more... )
Ну я не маю упереджень у ставленні до людей з іншим біологічним та географічним походженням. На вулиці можу допомогти і цигану й туркмену і чорношкірому. Ба, мені навіть приємно в тому-ж Криму, бо я приїжджаю туди з хорошим настроєм - і майже завжди звертаюсь українською до перехожих (якщо по інерції після розмови російською не продовжую думати російською) і майже завжди я бачу, що на відкрите ставлення людина реагує відкритим ставленням.
Ще мене дуже короблять побутові ксенофобські жарти з вуст співвітчизників про людей інших національностей.
Просто українці вони найсимпатичніші мені, українська - наймиліша, а водночас я до українців же й найбільш дратівливий і вимогливий. Ну тобто українець, патріот - це для мене щось таке, що навіть не потребує визначень, стихійне. Те, що заставляє відчувати себе ТУТ - гостинно, а ТАМ - гостем. Хоч оце ТУТ я ні в якому разі не відчуваю таким, що певним чином мені належить. Водночас на невербальному рівні я відчуваю близкість до людей ТУТ і гостріше співпереживання з ними їх проблем ніж до людей ТАМ. При тому на раціональному і свідомому рівні я намагаюсь розглядати соціальні реалії і ТУТ і ТАМ максимально в рівних категоріях і шукати спільність проблем та шляхів їх розв"язання, не множить "додаткові сутності" згідно принципу Оккама-шось-таке.
Ще мене дуже короблять побутові ксенофобські жарти з вуст співвітчизників про людей інших національностей.
Просто українці вони найсимпатичніші мені, українська - наймиліша, а водночас я до українців же й найбільш дратівливий і вимогливий. Ну тобто українець, патріот - це для мене щось таке, що навіть не потребує визначень, стихійне. Те, що заставляє відчувати себе ТУТ - гостинно, а ТАМ - гостем. Хоч оце ТУТ я ні в якому разі не відчуваю таким, що певним чином мені належить. Водночас на невербальному рівні я відчуваю близкість до людей ТУТ і гостріше співпереживання з ними їх проблем ніж до людей ТАМ. При тому на раціональному і свідомому рівні я намагаюсь розглядати соціальні реалії і ТУТ і ТАМ максимально в рівних категоріях і шукати спільність проблем та шляхів їх розв"язання, не множить "додаткові сутності" згідно принципу Оккама-шось-таке.
Reply
Leave a comment