Ну нарешті!

Aug 11, 2010 00:05

Нарешті хтось озвучив (та ще й настільки науково!) те, про що я здогадувалася, відчувала останні роки:

"У соціальній психології і психотерапії встановлено таку закономірність: якщо колективна травма в одному поколінні не була належним чином психологічно опрацьована, вона передається у спадок наступному поколінню, яке, не будучи травмованим (наприклад, народилося після цих подій), переживає всі ознаки колективної травми та прагне позбутися неприємного стану. Це проявляється в особливостях суспільної психології, менталітету тощо. Помічено ще й таке: чим більше із суспільної свідомості витісняються наслідки колективної травми, тим більша ймовірність її психосоматичних наслідків, що проявляється у специфічних захворюваннях, поширених у даній популяції. Утім, щоб з’ясувати, які саме хвороби чи характерологічні особливості сучасних українців пов’язані з Голодомором, потрібно провести додаткове дослідження. Про наявність трансгенераційного перенесення травми Голодомору свідчить емоційність, яку викликає у представників наступних поколінь обговорення цієї теми, у тому числі й наявність спротиву, майже масового бажання уникнути страждання, яке актуалізується, коли хтось згадує про цю трагедію".

Голодомор: Страждання, спричинені політичною технологією

Л. А. Найдьонова

Тому коли навіть талановиті, розумні люди (як Жадан, наприклад) говорять, що "не треба про це говорити, писати, залиште мертвих у спокої" - це типова психологічна реакція неприйняття, заперечення проблеми. Це НЕПРАВИЛЬНО!

Previous post Next post
Up