Oct 21, 2009 17:06
А я люблю осінь, і вона любить мене...
Люблю закутатись в свій сірий кардиган, червоне пальто, вдягнути берет (або капелюшок) і піти гуляти. Роздивляючись різнокольорові листочки на деревах і під ногами. І фотографувати візерунки з різного за формою листя.
І милуватися туманом. Ввечері і зранку... Не вимикаючи музики у навушниках.
Люблю дощ. Але рідко ношу парасолю. Тому милуватися приходиться з вікна, або сховавшись в якусь арку.
Люблю осіннє взуття. Так-так, саме осіннє. Весною я впаду в сплячку, бо люблю тільки осінь.
Люблю осінь за хризантеми. Заставила ними вже всю хату.
А ще я люблю осінь через спокій, який буду запасати на цілий рік.
І хоча я зараз кашляю, це - не через осінь. Це через те, що тебе немає поряд. Ти напевне помітив (а може й ні), що я хворію, коли ти кудись їдеш.
Люблю осінь. Вона подарувала найприємніші моменти щастя і закоханості.
А ще вона подарувала мені тебе.
думки,
особисте,
living