Байки про тоталітаризм і свободу. З епіграфом, прологом, епілогом, і додатками.
Епіграф.
Знаходитись в суспільстві і бути вільним (свободним) від нього - неможливо.
Пролог.
Філософ Томмазо Кампанелла написав утопію "Місто Сонця", - про ідеальне суспільство . Але то було давно до нас " в чєтирнадцатом вєкє", а якщо точно, (глянувши в енциклопедію) то в 1602-му році, в епоху інквізиції. А сам термін "утопія" походить від назви книжки Томаса Мора, написаної ще давніше, в 1516-му. Антиутопії з"явились на кілька століть пізніше.
Надцять років тому, коли Інтернета не було, а в бібліотеках за взяті для читання книжки не треба було платити, вибрав я книжку "Антиутопії 20-го століття", - так, якщо не помиляюсь вона називалась. Входили в збірку три твори: "Ми" Замятіна, "Цей дивний світ" Хакслі, і твір Джорджа Оруела, чи то "1984", чи "Скотський двір". Усі ці антиутопії були написані в ту епоху, коли тоталітаризм і деспотизм були поширеним явищем у світі, Европа не була виключенням. По крайній мірі три европейські країни мали "Великого Брата", чи "отців нації". Вищезгадані книги попереджали, до чого може привести тотальний контроль і тиранія.
Трохи пізніше брати Стругацькі написали свою антиутопію: "Обитаемый остров", - там правили "невідомі отці" і розказували народу байки про ворогів і потребу війни. Вишки "балістичного захисту" в цьому романі робили з мозгами тамтешнього народу те саме, що на Землі роблять "засоби масової інформації"-ЗМІї.
Анархія - протилежна утопічна крайність в суспільному устрої, хоч і приваблива з ідеями свободи особистості, але, на жаль, не може конкурувати з централізованою державою, а вірніше з диктатурою любої форми: будь-то монархія, тоталітаризм чи "демократія" (взято в кавички тому, що те, що називають демократією американського типу, - це хитро закамуфльований тоталітаризм, імхо). Тому і нема анархії на планеті Земля.
(Тут пригадується Касталія з "Гри в бісер" Германа Гессе).
Повернемся до наших баранів: "Байка" про "тоталітарного диктатора" Каддафі, яку останнім часом розказують хором усі заангажовані (а інших не видно і не чути) ЗМІї в своїх "чесних" зомбоновинах, дуже нагадує по сюжету і по віртуальності "Скотський двір" - твір Джорджа Оруела. Мовою Езопа розказано про те, як тварини зробили революцію а ля "разом нас багато", і що потім вийшло: до "кормушки" пропхались кнурі і свині, а життя баранів і овець ніяк не покращилось.
З того, що подають ЗМІ про Лівію важко щось зрозуміти. Думаю, що ніякого народного повстання нема, а є спроба сепаратистів при підтримці певних зацікавлених заокеанських сил присісти на лівійські нафтові термінали. Хто там зараз під шумок качає нафту і куди продає - не зрозуміло. Ясно лише, що нафта з Лівії (як з Іраку) буде викачуватись, а гроші в лівійську казну не попадуть. Нафта - конкретна і матеріальна, на відміну від понять: демократія, тиранія, свобода, тоталітаризм і т.д.
Анекдот в тему: "Американські вчені виявили над американською нафтою якусь арабську країну".
Тому і роздмухуються заворушки там, де треба. А кому треба? Варто замислитись.
Епілог.
Заключний аудіофрагмент документального фільму "Фаренгейт 9/11"
, що наче ехом відлунює знамениту фразу з "1984" Джорджа Оруела про "потребу" війни для "корпорації монстрів". Сказана вона була в світлі війни з тероризмом, яка розпочалась в 2001-му після відомих подій, зараз теж актуальна:"...Сражение может закончиться только их уничтожением.
Мы начали войну, чтобы спасти цивилизацию.
Мы не желали войны, но мы будем бороться. И мы победим. Обязательно.
Джордж Оруэлл писал: " Дело не в том - настоящая война, или нет. Война не предназначена, чтобы её выиграть. Победа невозможна. Она предназначена быть бесконечной.
Общество иерархии может существовать только на основе бедности. Это новая версия. И никакое прошлое не существует. Основа войны - держать общество на грани голода. Война происходит между её управляющей элитой и подчинёнными. Её цель - не победа над Азией или Евразией, а удержание самой структуры общества. Это главное."
Додаток 1.
Вікіпедія пише: «Фаренгейт 9/11» (англ. Fahrenheit 9/11) - фільм-памфлет на основі реальних документальних подій. Режисер згадує події 11 вересня 2001 року, піддає критиці політику президента Сполучених Штатів Джорджа Буша і висвітлює власну думку щодо причин воєн в Афганістані та Іраку. У фільмі наведено факти, що дозволяють допустити взаємовигідний зв'язок керівництва США з терористичними угрупуваннями.
Додаток 2.
Фильм наглядно раскрывает суть «демократии» в США. Правящая элита манипулирует гражданами, которые не осмысливают подлинного понятие «свобода» и верят безоговорочно правительству, уверяющему население в том, что они живут в самой свободной и демократической стране. На самом деле - это лишь популизм политиков и свобод у граждан не намного больше, чем в тоталитарном государстве. Правительство создает виртуальную реальность для американцев, путем подачи им ложной или искаженной информации. www.kinopoisk.ru/level/1/film/22160/sr/1/
Додаток 3.
Знаходитись в суспільстві і бути вільним (свободним) від нього - неможливо.
Пролог.
Філософ Томмазо Кампанелла написав утопію "Місто Сонця", - про ідеальне суспільство . Але то було давно до нас " в чєтирнадцатом вєкє", а якщо точно, (глянувши в енциклопедію) то в 1602-му році, в епоху інквізиції. А сам термін "утопія" походить від назви книжки Томаса Мора, написаної ще давніше, в 1516-му. Антиутопії з"явились на кілька століть пізніше.
Надцять років тому, коли Інтернета не було, а в бібліотеках за взяті для читання книжки не треба було платити, вибрав я книжку "Антиутопії 20-го століття", - так, якщо не помиляюсь вона називалась. Входили в збірку три твори: "Ми" Замятіна, "Цей дивний світ" Хакслі, і твір Джорджа Оруела, чи то "1984", чи "Скотський двір". Усі ці антиутопії були написані в ту епоху, коли тоталітаризм і деспотизм були поширеним явищем у світі, Европа не була виключенням. По крайній мірі три европейські країни мали "Великого Брата", чи "отців нації". Вищезгадані книги попереджали, до чого може привести тотальний контроль і тиранія.
Трохи пізніше брати Стругацькі написали свою антиутопію: "Обитаемый остров", - там правили "невідомі отці" і розказували народу байки про ворогів і потребу війни. Вишки "балістичного захисту" в цьому романі робили з мозгами тамтешнього народу те саме, що на Землі роблять "засоби масової інформації"-ЗМІї.
Анархія - протилежна утопічна крайність в суспільному устрої, хоч і приваблива з ідеями свободи особистості, але, на жаль, не може конкурувати з централізованою державою, а вірніше з диктатурою любої форми: будь-то монархія, тоталітаризм чи "демократія" (взято в кавички тому, що те, що називають демократією американського типу, - це хитро закамуфльований тоталітаризм, імхо). Тому і нема анархії на планеті Земля.
(Тут пригадується Касталія з "Гри в бісер" Германа Гессе).
Повернемся до наших баранів: "Байка" про "тоталітарного диктатора" Каддафі, яку останнім часом розказують хором усі заангажовані (а інших не видно і не чути) ЗМІї в своїх "чесних" зомбоновинах, дуже нагадує по сюжету і по віртуальності "Скотський двір" - твір Джорджа Оруела. Мовою Езопа розказано про те, як тварини зробили революцію а ля "разом нас багато", і що потім вийшло: до "кормушки" пропхались кнурі і свині, а життя баранів і овець ніяк не покращилось.
З того, що подають ЗМІ про Лівію важко щось зрозуміти. Думаю, що ніякого народного повстання нема, а є спроба сепаратистів при підтримці певних зацікавлених заокеанських сил присісти на лівійські нафтові термінали. Хто там зараз під шумок качає нафту і куди продає - не зрозуміло. Ясно лише, що нафта з Лівії (як з Іраку) буде викачуватись, а гроші в лівійську казну не попадуть. Нафта - конкретна і матеріальна, на відміну від понять: демократія, тиранія, свобода, тоталітаризм і т.д.
Анекдот в тему: "Американські вчені виявили над американською нафтою якусь арабську країну".
Тому і роздмухуються заворушки там, де треба. А кому треба? Варто замислитись.
Епілог.
Заключний аудіофрагмент документального фільму "Фаренгейт 9/11"
, що наче ехом відлунює знамениту фразу з "1984" Джорджа Оруела про "потребу" війни для "корпорації монстрів". Сказана вона була в світлі війни з тероризмом, яка розпочалась в 2001-му після відомих подій, зараз теж актуальна:"...Сражение может закончиться только их уничтожением.
Мы начали войну, чтобы спасти цивилизацию.
Мы не желали войны, но мы будем бороться. И мы победим. Обязательно.
Джордж Оруэлл писал: " Дело не в том - настоящая война, или нет. Война не предназначена, чтобы её выиграть. Победа невозможна. Она предназначена быть бесконечной.
Общество иерархии может существовать только на основе бедности. Это новая версия. И никакое прошлое не существует. Основа войны - держать общество на грани голода. Война происходит между её управляющей элитой и подчинёнными. Её цель - не победа над Азией или Евразией, а удержание самой структуры общества. Это главное."
Додаток 1.
Вікіпедія пише: «Фаренгейт 9/11» (англ. Fahrenheit 9/11) - фільм-памфлет на основі реальних документальних подій. Режисер згадує події 11 вересня 2001 року, піддає критиці політику президента Сполучених Штатів Джорджа Буша і висвітлює власну думку щодо причин воєн в Афганістані та Іраку. У фільмі наведено факти, що дозволяють допустити взаємовигідний зв'язок керівництва США з терористичними угрупуваннями.
Додаток 2.
Фильм наглядно раскрывает суть «демократии» в США. Правящая элита манипулирует гражданами, которые не осмысливают подлинного понятие «свобода» и верят безоговорочно правительству, уверяющему население в том, что они живут в самой свободной и демократической стране. На самом деле - это лишь популизм политиков и свобод у граждан не намного больше, чем в тоталитарном государстве. Правительство создает виртуальную реальность для американцев, путем подачи им ложной или искаженной информации. www.kinopoisk.ru/level/1/film/22160/sr/1/
Додаток 3.