Одного разу вирішили ми з
Ірішою і
Назьою подивитися на Юпітер в
бінокль. Прибувши на спотік для дослідження, яким виявився дах Назіного будинку, хмарки вирішили нам позаважати. Юпітер затягнуло, зорі затягнуло. Нам лишилося тільки пялитися на афігенний місяць і у вікна сусідніх будинків. Спробував зафільмографувати місяченка через бінокль) Будемо вважати експеремент не вдався. Попробую потім ще. Цікаво тепер спробувати телескоп. Тим більше мене з дитинства тягне до зірок і всяких інших небесно-космічних потвор, але все якось не було чи то можливості, чи то причандалів, щоб задовільнити свою потребу в спостеріганні космічної краси. Навіть побачивши цей супермісяць, я пережив мікрооргазм і відчуття міліона мурах на спині. Юпітер я теж таки побачив, правда не довго. Хмарки були налаштовані проти нас дуже серйозно.