Нє, не про Донбас і не про РФ. Про наших, тутешніх.
Так ото, наше місто, по закону про декомунізацію підлягає переіменуванню. Назву Єлисаветград посилено педалювали єкс регіонали, звичайні ватани і ті, хто просто чув, що була така назва.
З горем пополам вирішили, що Єлисаветграда не буде, по при "волевиявлення" жителів міста. Чому в лапках? Бо явка на вибори була провальна. Як завжди прийшли бабки і проголосували. А молодь потім б'є себе п'ятою в груди і кричить, що мені ця країна нічого не дала і все одно кого обирати. Ну, то їх вибір.
Так от, в неділю вийшли люди на мітинг проти нової назви Інгульськ. Не те щоб я був в захваті від цьої назви, але мене влаштовує. В принципі, я так подивився, в основному люди за збереження назви Кіровоград, нє, я розумію, що консерватизм це добре, але нахуа? Ми вже пробували нічого не міняти в назвах, тепер пожинаємо плоди. Так що для мене це питання вирішене. Як націоналіст і язичник я проти імперсько-православного Єлисаветграда. Проте, більшість прихильників Єлисаветграда не є ні націоналістами, ні язичниками.
Чого я все за Єлисаветград? Бо мітинг, наче проти Інгульська, не знаю чим їм так не подобається, але, фактично, за Єлисаветград, бо кіровограда вже не буде точно, а іншої альтернативи, більш менш пошириної в масі я не чув.
Отже, хто був на мітингу? По різним данним було від ста до 500 чоловік, як на мене, то чоловік 300, більше туди не влізло б. Так от, були ті ж самі бабки, молодь, яким, мабуть, пофіг куди йти, хоча, вони мажуть досить чесно в це вірити, вік такий. Адмінресурс. З свого оточення знаю, що Гідросилу виводили в добровільно-примусовому порядку. Ну і якась частина ентузіастів. Що саме цікаво, все під жовто-блакитними прапорами. Отакий латентний ватизм. ЄНР мабуть хочуть, чи хто їх знає. Я б давав кожному на мітингу путьовку на Донбас, хай подивляться, що їх жде з такими поглядами.
І ще про прапори. Зайшов на штаб козачества в вечері. Воно в нас в напівпідвальному приміщенні житлового будинку. Замість штор на вікнах висять прапори України.
Так ото, стоїм курим, їда бабка, каже я управдом, познімайте, мол прапори і повісьте нормальні штори, я тоже патріотка, але не хочу, щоб наш будинок взірвали. Не буду розказувать, що я їй казав. Але мені не зрозуміло, чим ці люди думають. Чого я в своїй країні маю боятись повісити прапор своєї країни? Чим треба взривати нещасних два вікна з прапорами, щоб взірвався весь дім? І що за така психологія, не виділятись? Це вже навіть не ватизм, це щось більше. Якась рабська, чи стадна психологія. Таки люди діляться на тварєй дрожащих і право маючих. Нє, я не буду з сокиркою до бабки ходить, бо маючий право, має і обов'язки. А той, хто прикидується шлангом, нехай не ображається, коли з нього будуть стригти шерсть, трахать, а потім просто пустять на м'ясо.
Словом не весело якось мені.
Нет, не про Донбасс и не про РФ. Про наших, местных.
Так вот, наш город, по закону про декомунизацию подлежит переименованию. Название Елисаветград усиленно педалируют экс регионалы, зобычные ватаны и те, кто просто слышал, что было такое название.
С горем пополам решили, что Елисаветграда не будет, не смотря на "волеизъявление" жителей города. Почему в кавычках? Потому-что явка была провальной. Как всегда, пришли бабки и проголосовали. А молодежь потом бъет себя пяткой в грудь ы кречит, что мне эта страна ничего не дала и все равно кого выбирать. Ну, то их выбор.
Так вот, в воскресенье вышли люди на митинг против нового названия Ингульск. Не то что бы я був в восторге от этого названия, но мене устраивает. В принципе, я так посмотрел, в основном люди за сохранение названия Кировоград, не, я понимаю, что консерватизм это хорошо, но нахуа? Ми уже пробовали ничого не менять в названиях, теперь пожинаем плоди. Так что для меня этот вопрос решенный. Как националист и язичник я против имперсько-православного Елисаветграда. Впрочем , большинство сторонников Елисаветграда не националисты и не язичники.
Чого я все за Елисаветград? Бо митинг, вроде против Ингульська, не знаю чем им так не нравится, но, фактически, за Елисаветград, так как Кировограда уже не будет точно, а другой альтернативы,более-менее распостраненной в массах я не слышал.
И так, кто был на митенге? По разним данним было от ста до 500 чоловек, как по мне, то чоловек 300, больше туди не влезло бы. Так вот, были те же самые бабки, молодежь, которым, наверное пофиг куда идти, хотя, они могут достаточно честно в это верить, возраст такой. Админресурс. Со своего окружения знаю, что Гидросилу виводили в добровольно-принудительном порядке. Ну и какая-то часть энтузиастов. Что самое интересное, все под жовто-блакытными флагами. Вот такой латентний ватизм. ЕНР наверное хотят, или кто их знает? Я б давал каждому на митинге путевку на Донбасс, пусть посмотрят, что их ждет с такими взглядами.
И еще про флаги. Зашел в штаб козачества вечером. Оно у нас в полуподвальном помещении жилого дома. Вместо штор на окнах висят флаги Украины.
Так вот, стоим, курим, идет бабка, говорит, что она управдом, снимите, мол флаги и повесте нормальные шторы, я тоже патриотка, но не хочу, чтобы наш дом взорвали. Не буду рассказывать, что я ей говорил. Но мне не понятно, чем эти люди думают. Чего я в своей стране должен бояться повесить флаг своей страны? Чем нужно взрывать два несчастных окна с флагами, что бы взорвался весь дом? И что это за психология такая, не выделяться? Это уже даже не ватизм, это нечто большее. Какая-то рабская, или стадная психология. Все таки люди делятся на тварей дрожащих и право имеющих. Нет, я не буду с топориком к бабке ходить, ведь имеющий право, имеет и обязанности. А тот, кто прикидуется шлангом, пусть не обижается, когда с него будут стричь шерсть, трахать, а потом просто пустят на мясо.
Словом не весело как-то мне.