Стара-стара казочка....
Всім нам у дитинстві або читали, або розказували казочки.
Звісно, у нас там були трохи інакші, ніж тут у вас. Я і справді не знаю, чому вони інакші.
От мені колись розказували, як один чоловік собі жінку шукав. Розкажу і я вам трошечки з неї
"... А тот старий чловек повідат му:
- Посмотрій на той луці, там єден конь лежит, а при нім єст кантарь. Зожень ти його, сяднім собі на нього і їдь з Богом, де хочеш.
Прийшов ку коньові, зогнав його. Дав на нього кантарь, але же конь бив великий ай барз сухий, а він повідат тому жебракові:
- Татику, я слабий, а тот конь іще слабший, я на нього вийти не годен.
- Запровадь го до шанцу і сядній на нього; а на тобы тот прутик, поцьвикай його!
І з того коня стався великий татош: злати подкови, злата серсть на нім, злате сідало, а на тім хлопцу мундир такий, же ані єден прінц такий не мат. Так іде за драгов, же аж земля ся трясе!" (с) Володимир Гнатюк "Казки Закарпаття", видавництво "Карпати", 2001
Ну а далі в казці є і шаркань (ви не знаєте, хто такий шаркань?!), і три королівни, але тільки одна не погидувалася приготувати і подати їсти хлопцеві, коли він був жебраком, то ж за ці чесноти він одружився з нею, коли став королем (бля, таки точно - фантастична казочка, я повірю скорше в восьминого Татоша та шарканя, котрий розмовляє, ніж в те, що чоловік памятає добро від жінки і вміє віддячити їй за це).
Але кому цікаво, як то все виглядає насправді, то може це зробити, за допомогою ось цього Срібного Татоша. І хай вам казка втілиться в життя.
Звісно, у нас там були трохи інакші, ніж тут у вас. Я і справді не знаю, чому вони інакші.
От мені колись розказували, як один чоловік собі жінку шукав. Розкажу і я вам трошечки з неї
"... А тот старий чловек повідат му:
- Посмотрій на той луці, там єден конь лежит, а при нім єст кантарь. Зожень ти його, сяднім собі на нього і їдь з Богом, де хочеш.
Прийшов ку коньові, зогнав його. Дав на нього кантарь, але же конь бив великий ай барз сухий, а він повідат тому жебракові:
- Татику, я слабий, а тот конь іще слабший, я на нього вийти не годен.
- Запровадь го до шанцу і сядній на нього; а на тобы тот прутик, поцьвикай його!
І з того коня стався великий татош: злати подкови, злата серсть на нім, злате сідало, а на тім хлопцу мундир такий, же ані єден прінц такий не мат. Так іде за драгов, же аж земля ся трясе!" (с) Володимир Гнатюк "Казки Закарпаття", видавництво "Карпати", 2001
Ну а далі в казці є і шаркань (ви не знаєте, хто такий шаркань?!), і три королівни, але тільки одна не погидувалася приготувати і подати їсти хлопцеві, коли він був жебраком, то ж за ці чесноти він одружився з нею, коли став королем (бля, таки точно - фантастична казочка, я повірю скорше в восьминого Татоша та шарканя, котрий розмовляє, ніж в те, що чоловік памятає добро від жінки і вміє віддячити їй за це).
Але кому цікаво, як то все виглядає насправді, то може це зробити, за допомогою ось цього Срібного Татоша. І хай вам казка втілиться в життя.