Казка про Дако(го)
В давні-прадавні часи, ще в доісторичний період, коли на світі не було ані інтернету, ані мобільних телефонів. А звичайні стаціонарні телефони стояли хіба в сільраді. Але тоді додзвонитися до потрібної людини було без проблем, бо начальник сам брав телефонну трубку, а не переключався через секретарку, а в селі радо бігли з сільради в будь яку хату, аби покликати людину до телефону...
Так ось. в ті прадавні часи жив собі Дако. І любив той Дако ходити в гості. І приходив, і сідав за стіл, і гостився. Тільки ніхто не знав, як виглядає той Дако, бо ховався він під різними образами.
Кожної суботи ввечері мама мені казала: ану, давай, голубці крутити, котлети робити, тісто пекти, бо може дако прийде. І я чемно увесь суботній вечір проводила на кухні.
А наступного дня приходили чи то тітки, чи то вуйки, чи то стриї зі стрийнами та інше численне сімейство. І зїдали все, що було приготовлено для дакого :)
І вже потім, коли я прибирала та мила посуд, мама казала: от я тобі сночи казала, що дако прийде, так і вийшло.
А я дивувалася, як той Дако набирає подоби родичів :)
Ну і до чого я це кажу? Та бо сьогодні на дакого чекали голубці, млинчики і мясо в гошечку :)
Так ось. в ті прадавні часи жив собі Дако. І любив той Дако ходити в гості. І приходив, і сідав за стіл, і гостився. Тільки ніхто не знав, як виглядає той Дако, бо ховався він під різними образами.
Кожної суботи ввечері мама мені казала: ану, давай, голубці крутити, котлети робити, тісто пекти, бо може дако прийде. І я чемно увесь суботній вечір проводила на кухні.
А наступного дня приходили чи то тітки, чи то вуйки, чи то стриї зі стрийнами та інше численне сімейство. І зїдали все, що було приготовлено для дакого :)
І вже потім, коли я прибирала та мила посуд, мама казала: от я тобі сночи казала, що дако прийде, так і вийшло.
А я дивувалася, як той Дако набирає подоби родичів :)
Ну і до чого я це кажу? Та бо сьогодні на дакого чекали голубці, млинчики і мясо в гошечку :)