вголос про своє (ч.2)
Сьогодні дощ....
А як бракує в суботньо-травневий вечір когось мого!!!
А як бракує того веселого телефонного дзвінка!!!
А як бракує тих слів :"Рибонько,глянь-но який там дощик!Ти ж любиш дощик!А я тебе!Обожнюю!"
Мені досі не віриться що людини більше немає....
Я досі маю записаний у мобільному його номер....
З надією що одного ранку,чи пізно вночі,мене розбудить телефонний дзвінок....
Що моє-моє Чудо скаже :збирайся Чудо моє....тебе чекає неймовірний день....
Десь далеко....крихітна частинка душі усвідомлює,що такого більше не буде ніколи....
Але і серце і мозок вперто відмовляються вірити,що у віці 26-ти їх залишило найкраще-найрідніше-найобожнюваніше-найнеобхідніше-найсонячніше-найвеселіше-найщиріше ЧУДО!!!
А як бракує в суботньо-травневий вечір когось мого!!!
А як бракує того веселого телефонного дзвінка!!!
А як бракує тих слів :"Рибонько,глянь-но який там дощик!Ти ж любиш дощик!А я тебе!Обожнюю!"
Мені досі не віриться що людини більше немає....
Я досі маю записаний у мобільному його номер....
З надією що одного ранку,чи пізно вночі,мене розбудить телефонний дзвінок....
Що моє-моє Чудо скаже :збирайся Чудо моє....тебе чекає неймовірний день....
Десь далеко....крихітна частинка душі усвідомлює,що такого більше не буде ніколи....
Але і серце і мозок вперто відмовляються вірити,що у віці 26-ти їх залишило найкраще-найрідніше-найобожнюваніше-найнеобхідніше-найсонячніше-найвеселіше-найщиріше ЧУДО!!!