БРАТИ НАШІ менші

Apr 05, 2007 22:35

Вчора вертався додому, як це часто буває, через парк.
Просто на асфальтованих доріжках двічі прямо під ногами, за якихось пів метра, ходили мініатюрні зяблики і, здавалося, навіть не думали втікати. Тоді я зрозумів, що в нас не тільки голуби і ворони водяться та ще бродячі собаки. Згадав, що  часто зустрічаю найелегантнішу  з птахів галку, кілька разів тут таки в парку бачив сойку.
Пройшовши трохи, побачив білку, поки я йшов вона змінила кілька дерев. Вони, коли є, можуть взагалі перед тобою перебігати асфальтовані доріжки парку, зовсім не кремпуючись.
Я зрозумів, що і місто, де живуть люди, не тільки їх ареал проживання. Навіть тут знаходять можливість жити тварини, і не лише пацюки, таргани чи комарі.
Прикольно
ПС шкода лише іноді, що не маєш фотіка

природа, життя, думки, Тернопіль, фільозофія

Previous post Next post
Up