да майже всі в нашій історії нон-конформісти. взяфти хоча б винниченка і петлюру.. саме через цей ідеалістичний нон- ми не вміємо знаходити компроміси..
вони мабуть до свого нон- були ще й романтиками. хотіли мабуть створити ідеальне суспільство для таких самих фріків як були самі:) А тре" було або стати прагматичними політиками і зав"язати з прожектами виправлення суспільства або не пхатися в політику і далі бути богемою:)
але після карнавалів (як наприклад, Помаранчева революція), на яких народ міг трохи скинути з себе надмірний конформізм і коли кожен міг відчути себе трохи нонконформістом, люди чогось повертаються до свого звичного стану. а в ньому легко піддаються маніпулюванню своєю свідомістю з боку влади
так, якщо це розглядати з такого боку. Але з другого боку помаранчева теж використовувала чимало маніпуляційних методів дії на свідомість людей. Веду просто до того що маніпуція в тому чи іншому стані всеодно залишається. Різниця в тому які цілі вона прислідує.
таки так. широкі маси (хоч не всі) не спроможні навіть революцію провести щиро, свідомо, без стадного навіювання. але для певної кількості людей (скільки їх було?) це було дійсно в кайф
Reply
Reply
а чи завжди треба шукати компроміфсів?)
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
тема маніпуляцій напряму пов"язана із конформізмом/нонконформізмом:)
Reply
Reply
Reply
тут теж тре" компромісити (с)???
Reply
Leave a comment