квітник біля церкви (друга серія)
Досаджено троянду, кущик хризантем, кущик дюшенеї індійської та жменя цибулькових.
По суті, це не зовсім квітник.
Довкола 3х кущів - барбарис тунберга (червонолистий, високий), спірея японська (Голд прінцес чи Голдмаунт) і ґрунтопокривна троянда (червона) - вкопано бордюрну ленту, тобто коло діаметром десь 80-85 см. Це своєрідний захист, аби молоді кущі не скосили. За три роки кущі розростуться і вже буде не актуально, що там росте під ними.
"Ноги" кущів я спобувала задернувати - це і альтернатива до мульчування, щоб зменшити потреби в поливі, і взагалі красивіше ніж гола земля. Отже, то має бути щось посухостійке та вічнозелене. Я натикала: два сорти чебрецю, вероніку сиву, гвоздику перисту і дюшенею. Хто розростеться, той і молодець. По суті, мені до того байдуже - всі ці рослини однаково виконують візуальне й агротехнічне завдання - мінімальний догляд, не надто яскраві, постійна цілорічна декоративність.
Низькоросла хризантема білого кольору - щоб контрастувати з червоною трояндою.
Цибулькові:
3 білі хіанодокси
2 сині іридіодіктіуми
4 ботанічні крокуси (2 жовті та 2 синьо-бузкові)
3 мускарики (різні сорти мускарі вірменського)
1 пушкінія (зі світло-голубою квіткою)
1 ієфейон (білий)
1 ботанічний жовтий нарцис і 1 махровий гібридний великоквітковий (якщо я не переплутала цибулинки).
Все це не потребує частої викопки - може рости на одном у мусці 5-8 років (і взагалі надається до натуралізації, крім гібридного нарциса... боюся, що він трохи зайвий, треба було брати 2 ботанічні, але хай вже буде). Тому я принципово обійшлася без тюльпанів і великоквіткових крокусів.
Можна було б додати ще пролісок або й два - але я пізно спохопилася й недокупила, та й загалом синя барва добре представлена. А підсніжники цілою галявиною ростуть на іншій клумбі.
Цибулькові висаджені з максимально допустимою щільністю, несиметрично, максимум ще 2-3 цибулинки можна було б втикнути, але й так гаразд, а бігти півтори зупинки в крамницю в робочому одязі, ну його.
Залишилося ще замульчувати і підсіяти траву довкола - й на цей рік все.
Як дасть Бог, навесні вже буде видно, що з того вийшло.
Хоча повної декоративності клумба досягне через 2-3 роки.
Чекаймо на весняні світлини:)
А поки - ось досаджена троянда, її видно, а поруч хризантема, але її я зрізала, щоб краще прийнялася:
Вся клумба:
Для тих, хто захоче повторити мій подвиг.
Клумбу я робила повністю своїм коштом - покупка всіх рослин і вкорінювача обійшлася мені трошки менше 100 грн, але я якби купувала ще спірею-чебрець-гвоздику-вероніку, які рала з дому, то було б 150 грн. (Ще витрати на мульчу чекають - але то максимум 20 грн). Бордюрну ленту я теж не включаю у витрати, бо принесла з дому. Все крім бабарису - купувалося на базарі, лише барбарис я брала в садовому центрі (але зі знижкою).
Якби це була самостійна клумба, а не доповнення до 2 туй Барабант, сосни і каменя, я б зробила коло на 20 см більшого діаметру і посадила би інший сорт барбарису, нижчий, а біля нього колоновидний ялівець. І додала б кілька камінців.
До речі, якщо все приживеться і клумба не потребуватиме переробки, я наступного року, напевне, заміню бордюр із пластикової ленти на камінці. Хоча лента темно-коричневого кольору й загалом не помітна.
По суті, це не зовсім квітник.
Довкола 3х кущів - барбарис тунберга (червонолистий, високий), спірея японська (Голд прінцес чи Голдмаунт) і ґрунтопокривна троянда (червона) - вкопано бордюрну ленту, тобто коло діаметром десь 80-85 см. Це своєрідний захист, аби молоді кущі не скосили. За три роки кущі розростуться і вже буде не актуально, що там росте під ними.
"Ноги" кущів я спобувала задернувати - це і альтернатива до мульчування, щоб зменшити потреби в поливі, і взагалі красивіше ніж гола земля. Отже, то має бути щось посухостійке та вічнозелене. Я натикала: два сорти чебрецю, вероніку сиву, гвоздику перисту і дюшенею. Хто розростеться, той і молодець. По суті, мені до того байдуже - всі ці рослини однаково виконують візуальне й агротехнічне завдання - мінімальний догляд, не надто яскраві, постійна цілорічна декоративність.
Низькоросла хризантема білого кольору - щоб контрастувати з червоною трояндою.
Цибулькові:
3 білі хіанодокси
2 сині іридіодіктіуми
4 ботанічні крокуси (2 жовті та 2 синьо-бузкові)
3 мускарики (різні сорти мускарі вірменського)
1 пушкінія (зі світло-голубою квіткою)
1 ієфейон (білий)
1 ботанічний жовтий нарцис і 1 махровий гібридний великоквітковий (якщо я не переплутала цибулинки).
Все це не потребує частої викопки - може рости на одном у мусці 5-8 років (і взагалі надається до натуралізації, крім гібридного нарциса... боюся, що він трохи зайвий, треба було брати 2 ботанічні, але хай вже буде). Тому я принципово обійшлася без тюльпанів і великоквіткових крокусів.
Можна було б додати ще пролісок або й два - але я пізно спохопилася й недокупила, та й загалом синя барва добре представлена. А підсніжники цілою галявиною ростуть на іншій клумбі.
Цибулькові висаджені з максимально допустимою щільністю, несиметрично, максимум ще 2-3 цибулинки можна було б втикнути, але й так гаразд, а бігти півтори зупинки в крамницю в робочому одязі, ну його.
Залишилося ще замульчувати і підсіяти траву довкола - й на цей рік все.
Як дасть Бог, навесні вже буде видно, що з того вийшло.
Хоча повної декоративності клумба досягне через 2-3 роки.
Чекаймо на весняні світлини:)
А поки - ось досаджена троянда, її видно, а поруч хризантема, але її я зрізала, щоб краще прийнялася:
Вся клумба:
Для тих, хто захоче повторити мій подвиг.
Клумбу я робила повністю своїм коштом - покупка всіх рослин і вкорінювача обійшлася мені трошки менше 100 грн, але я якби купувала ще спірею-чебрець-гвоздику-вероніку, які рала з дому, то було б 150 грн. (Ще витрати на мульчу чекають - але то максимум 20 грн). Бордюрну ленту я теж не включаю у витрати, бо принесла з дому. Все крім бабарису - купувалося на базарі, лише барбарис я брала в садовому центрі (але зі знижкою).
Якби це була самостійна клумба, а не доповнення до 2 туй Барабант, сосни і каменя, я б зробила коло на 20 см більшого діаметру і посадила би інший сорт барбарису, нижчий, а біля нього колоновидний ялівець. І додала б кілька камінців.
До речі, якщо все приживеться і клумба не потребуватиме переробки, я наступного року, напевне, заміню бордюр із пластикової ленти на камінці. Хоча лента темно-коричневого кольору й загалом не помітна.