Чорна - така добросерда киця
Надворі прохолодно. Щойно скінчився дощ - він накрапав ще з ночі. Хороший такий осінній дощ - довгожданий і запашний.
Але дощ таки скінчився, і киці, які цілий день зображали з себе традиційну частину меблів - диванні подушки - прудко розбіглися в своїх справах.
Але Чорна повернулася.
З мишкою в зубах.
Забігла у велику кімнату й ну гратися там (під Тарасовим секретером).
Я їй: "Котусю, а ну бери свою здобич - і гайда надвір чи хоч би на ґанок!"
А вона до мене, притисши свою живу іграшку до підлоги лапою: "Муррр! Що ти! Там же холодно й мокро! Хай бідна мишка зігріється!"
...Але я аж ніяк не є сповнена милосердя до змерзлої мишки. Піду пошукаю віник - надійний аргумент у дискусіях з деякими кицями.
Але дощ таки скінчився, і киці, які цілий день зображали з себе традиційну частину меблів - диванні подушки - прудко розбіглися в своїх справах.
Але Чорна повернулася.
З мишкою в зубах.
Забігла у велику кімнату й ну гратися там (під Тарасовим секретером).
Я їй: "Котусю, а ну бери свою здобич - і гайда надвір чи хоч би на ґанок!"
А вона до мене, притисши свою живу іграшку до підлоги лапою: "Муррр! Що ти! Там же холодно й мокро! Хай бідна мишка зігріється!"
...Але я аж ніяк не є сповнена милосердя до змерзлої мишки. Піду пошукаю віник - надійний аргумент у дискусіях з деякими кицями.