кицедаруночки
Була днями я набурчала на своїх киць: "Ото тільки й знаєте - їсти й дрімати! Хоч би якусь мишку спіймали!"
Вчора, повернулися з Тарасом з прогулянки, Чорна лежала біля порогу і гралася мишкою. Показала-похвалилася і пішла далі гратися зі своєю "іграшкою". Ми її, звісно, похвалили.
Нявочка почула, що похвалили Чорну - і пішла.
Кудись "в далекі гори".
Вже ми повечеряли. Постелилися. Залізли під ковдру... серія улюбленого детективу - і спати.
Аж тут - жалібний "няв" під вікном. Так Нявка нас буває кличе.
Тарас схопився, щось на себе некинув, побіг: "АААА! Моя котуся!" (Я на те тільки похіхікала - не надто жалібний був той "няв".)
Вийшав Тарас надвір, поки дійшов до хвіртки в садочок, Нявка заскочила на ту хвіртку з мишею в зубах:
"Бачиш - мишка!" - сказала Нявка.
"Яка славна мишка! Яка ти мишоловна киця!"
"Подивився на мишку? Ну всьо - тьху! Ще в хату її нести... - Нявка виплюнула мишку кудись у квітничок. - А тепер вечеря і на плед!"
Поки Тарас дійшов, роздягнувся, то Нявка вже була в ліжку - муржилася до мене...
Приємно, що киці мені приносять подаруночки:) Мої золоті мисливиці:)
Минулий подарунок довелося, правда, шукати - Чорна перевернула мій вазонок, ганяючи за метеликом. Щоб "компенсувати збитки", принесла кротика - і поклала його у вазонок і нічого не сказала. Ми з Тарасом були щасливі його потім знайти за тумбою, кротика у вазонку.... Теж мені квіточка.
Вчора, повернулися з Тарасом з прогулянки, Чорна лежала біля порогу і гралася мишкою. Показала-похвалилася і пішла далі гратися зі своєю "іграшкою". Ми її, звісно, похвалили.
Нявочка почула, що похвалили Чорну - і пішла.
Кудись "в далекі гори".
Вже ми повечеряли. Постелилися. Залізли під ковдру... серія улюбленого детективу - і спати.
Аж тут - жалібний "няв" під вікном. Так Нявка нас буває кличе.
Тарас схопився, щось на себе некинув, побіг: "АААА! Моя котуся!" (Я на те тільки похіхікала - не надто жалібний був той "няв".)
Вийшав Тарас надвір, поки дійшов до хвіртки в садочок, Нявка заскочила на ту хвіртку з мишею в зубах:
"Бачиш - мишка!" - сказала Нявка.
"Яка славна мишка! Яка ти мишоловна киця!"
"Подивився на мишку? Ну всьо - тьху! Ще в хату її нести... - Нявка виплюнула мишку кудись у квітничок. - А тепер вечеря і на плед!"
Поки Тарас дійшов, роздягнувся, то Нявка вже була в ліжку - муржилася до мене...
Приємно, що киці мені приносять подаруночки:) Мої золоті мисливиці:)
Минулий подарунок довелося, правда, шукати - Чорна перевернула мій вазонок, ганяючи за метеликом. Щоб "компенсувати збитки", принесла кротика - і поклала його у вазонок і нічого не сказала. Ми з Тарасом були щасливі його потім знайти за тумбою, кротика у вазонку.... Теж мені квіточка.