зачин якоїсь казки
Сьогодні йшла вдень пішки на трасу і бачила фольклорного діда: у куфайці, в резиняках, чорнявого, ледь трохи сивини, а шкіра аж брунатна від багаторічної сільської засмаги...
Він стояв біля відчинених воріт і чекав на корову з череди.
Біля його правої ноги сидів чорний пес.
Біля його лівої ноги сидів білий кіт.
Вони теж чекали на корову з череди.
Дід поздоровкався зі мною, спитав, чому пішки? Так виходить, сказала я. Непорядок, сказав дід.
Через стометрів мене наздогнав сусід на машині підвіз до міста.
А я все жалкувала, що посоромилася дістати фотоапарат з сумки і зазнимкувати... діда в чоботях на воротях, кота і пса...
Він стояв біля відчинених воріт і чекав на корову з череди.
Біля його правої ноги сидів чорний пес.
Біля його лівої ноги сидів білий кіт.
Вони теж чекали на корову з череди.
Дід поздоровкався зі мною, спитав, чому пішки? Так виходить, сказала я. Непорядок, сказав дід.
Через стометрів мене наздогнав сусід на машині підвіз до міста.
А я все жалкувала, що посоромилася дістати фотоапарат з сумки і зазнимкувати... діда в чоботях на воротях, кота і пса...