5й
Мотаюся сьогодні з ранку по квартирі -- голюся там, збираюся, снідаю під звуки 5го каналу на кухні.
Чую, щось на кшталт -- а он зараз з цього приводу ми послухаємо Капранова.
ОК, цікаво, йду на кухню, може хоч там про якийсь проблиск у книговиданні раптово почую (зрозуміло там тотальна та суцільна катастрофа звична та звичайно, але раптом).
І тут з'ясовується, що запросили його висловитися з приводу т.з. маршу "рівності" (ну це як алкоголіки зорганізовували би марш гідності, наркомани -- поваги, а шахраї -- законності).
Починає він казати доволі слушні речі, між іншим, що йому не зрозуміло звідки беруться ті немалі кошти за які у брутальний та вкрай образливий спосіб розкручують ту тему... Ну і далі про те що це якась нісенітниця та дурня.
І тут ведуча перебиває його, починає на нього кричати, зі словами --
-- Ні, так НІХТО не думає!
Я вибачаюсь, он з вами розмовляє пан Капранов, який саме так думає, або принаймні каже це.
Ви нащось дали йому слово, а коли він став казати, що вам не подобається починаєте дуже грубо затикати йому рота.
Це було так непрофесійно, так огидно...
А до цього на тому ж п'ятому йшов голос америки, чи як там ту передачу називають.
Ну і запросив ведучий якусь функционерку з уряду побалакати з проблем діаспори.
Тема насправді вкрай брудонебезпечна... Причому і діаспора і усі уряди мали доволі складні та висококонфліктні відносини, та й у суспільства думка м'яко кажучи неоднозначна. Тому краще взагалі цю тему не чіпати і дякувати діаспорі чим би вони там не займалися.
І тут ведучий з шаблею наголо починає -- чого уряд нічого не робить для діаспори, чого їм паспорти не видають, чи хоча б посвідчення українця, ну і далі якусь дурню таку.
Жіночка починає забовтувати тупо і абсолютно без вогника та фантазії у автоматичному режимі без жодних зусиль та навіть не замислюючись. І журналіст не лише нічого з цим зробити не може, але навіть і не намагається.
Фініш. Абзац. Край.
Чую, щось на кшталт -- а он зараз з цього приводу ми послухаємо Капранова.
ОК, цікаво, йду на кухню, може хоч там про якийсь проблиск у книговиданні раптово почую (зрозуміло там тотальна та суцільна катастрофа звична та звичайно, але раптом).
І тут з'ясовується, що запросили його висловитися з приводу т.з. маршу "рівності" (ну це як алкоголіки зорганізовували би марш гідності, наркомани -- поваги, а шахраї -- законності).
Починає він казати доволі слушні речі, між іншим, що йому не зрозуміло звідки беруться ті немалі кошти за які у брутальний та вкрай образливий спосіб розкручують ту тему... Ну і далі про те що це якась нісенітниця та дурня.
І тут ведуча перебиває його, починає на нього кричати, зі словами --
-- Ні, так НІХТО не думає!
Я вибачаюсь, он з вами розмовляє пан Капранов, який саме так думає, або принаймні каже це.
Ви нащось дали йому слово, а коли він став казати, що вам не подобається починаєте дуже грубо затикати йому рота.
Це було так непрофесійно, так огидно...
А до цього на тому ж п'ятому йшов голос америки, чи як там ту передачу називають.
Ну і запросив ведучий якусь функционерку з уряду побалакати з проблем діаспори.
Тема насправді вкрай брудонебезпечна... Причому і діаспора і усі уряди мали доволі складні та висококонфліктні відносини, та й у суспільства думка м'яко кажучи неоднозначна. Тому краще взагалі цю тему не чіпати і дякувати діаспорі чим би вони там не займалися.
І тут ведучий з шаблею наголо починає -- чого уряд нічого не робить для діаспори, чого їм паспорти не видають, чи хоча б посвідчення українця, ну і далі якусь дурню таку.
Жіночка починає забовтувати тупо і абсолютно без вогника та фантазії у автоматичному режимі без жодних зусиль та навіть не замислюючись. І журналіст не лише нічого з цим зробити не може, але навіть і не намагається.
Фініш. Абзац. Край.