Не можу не погодитися - Дешеві понти українців та невміння витрачати гроші
Originally posted by jesfor at Дешеві понти українців та невміння витрачати гроші
У згадуваній статті про життєві пріоритеті українців не згадав про спостереження іноземців.
Когда австрийцу Отто Шайберу, проработавшему в Киеве более двух лет финансовым директором филиала одной из международных телекоммуникационнных компаний, его киевские руководители выделили в качестве служебной машины огромный дорогой внедорожник Chevrolet Suburban, он был слегка шокирован.
"Когда понял, что расходы для фирмы по оплате моего топлива будут чрезмерными, то попросил поменять его на автомобиль покомпактнее. Когда озвучил свою просьбу, я увидел недоумение на лицах украинских коллег, сплошь приезжавших к офису на очень больших машинах. Для них просьба была сравни некой самоинициированной потере статуса - в их понимании что-то унизительное".
Стремление среднего украинца, а также близких ему по менталитету выходцев из бывшего СССР выглядеть лучше, чем они могут себе позволить, и озабоченность материальным благосостоянием и статусом - первое, что бросается в глаза приезжим европейцам.
"Украина значительно опережает остальные страны по тому компоненту, где в фокусе - богатство и власть над людьми, но не демонстрация своих способностей"
"Я видел множество клиентов, которые, судя по всему, пока что явно не дотягивали до представителей среднего класса, - рассказывает австриец. - Но у большинства из них были на руках смартфоны стоимостью порядка $800-1000 . Такое несоответствие умиляло. В Европе подобного не встретишь".
Взагалі по мобільникам можна визначати наскільки людина адекватно підходить до власних фінансів і наскільки вміє планувати бюджет. Спробую бути оригінальним і вивести власну формулу:
Якщо мобільний телефон людини коштує більше ніж його місячна зарплата, то можна ставити питання щодо адекватності витрат та здатності розпоряджатися фінансами. Але якщо людина ще міняє декілька разів на рік телефон, то на ній можна сміливо ставити хрест.
От в нас всі ниють: мало грошей, не вистачає на життя. Зекономлені кошти на придбані дорогого телефону (або іншого "аксесуару") можна покласти в банк, відсотки примножать накопичення, які можна витратити на щось корисніше.
Пам'ятається, як працюючи журналістом в "Деловом" в один місяць отримав 600 баксів гонорарів. Була спокуса себе чимось порадувати та витратити. Але вистачило розуму віднести до банку. Через рік гроші забрав. На відсотки (65 баксів) вдалося трохи прожити під час кризи, а решта грошей потім пішла на весілля.
Всі наші порблеми від нас самих. Витрачайте менше, ніж заробляєте і багатство з часом прийде в ваше життя (протестантська етика).
У згадуваній статті про життєві пріоритеті українців не згадав про спостереження іноземців.
Когда австрийцу Отто Шайберу, проработавшему в Киеве более двух лет финансовым директором филиала одной из международных телекоммуникационнных компаний, его киевские руководители выделили в качестве служебной машины огромный дорогой внедорожник Chevrolet Suburban, он был слегка шокирован.
"Когда понял, что расходы для фирмы по оплате моего топлива будут чрезмерными, то попросил поменять его на автомобиль покомпактнее. Когда озвучил свою просьбу, я увидел недоумение на лицах украинских коллег, сплошь приезжавших к офису на очень больших машинах. Для них просьба была сравни некой самоинициированной потере статуса - в их понимании что-то унизительное".
Стремление среднего украинца, а также близких ему по менталитету выходцев из бывшего СССР выглядеть лучше, чем они могут себе позволить, и озабоченность материальным благосостоянием и статусом - первое, что бросается в глаза приезжим европейцам.
"Украина значительно опережает остальные страны по тому компоненту, где в фокусе - богатство и власть над людьми, но не демонстрация своих способностей"
"Я видел множество клиентов, которые, судя по всему, пока что явно не дотягивали до представителей среднего класса, - рассказывает австриец. - Но у большинства из них были на руках смартфоны стоимостью порядка $800-1000 . Такое несоответствие умиляло. В Европе подобного не встретишь".
Взагалі по мобільникам можна визначати наскільки людина адекватно підходить до власних фінансів і наскільки вміє планувати бюджет. Спробую бути оригінальним і вивести власну формулу:
Якщо мобільний телефон людини коштує більше ніж його місячна зарплата, то можна ставити питання щодо адекватності витрат та здатності розпоряджатися фінансами. Але якщо людина ще міняє декілька разів на рік телефон, то на ній можна сміливо ставити хрест.
От в нас всі ниють: мало грошей, не вистачає на життя. Зекономлені кошти на придбані дорогого телефону (або іншого "аксесуару") можна покласти в банк, відсотки примножать накопичення, які можна витратити на щось корисніше.
Пам'ятається, як працюючи журналістом в "Деловом" в один місяць отримав 600 баксів гонорарів. Була спокуса себе чимось порадувати та витратити. Але вистачило розуму віднести до банку. Через рік гроші забрав. На відсотки (65 баксів) вдалося трохи прожити під час кризи, а решта грошей потім пішла на весілля.
Всі наші порблеми від нас самих. Витрачайте менше, ніж заробляєте і багатство з часом прийде в ваше життя (протестантська етика).