.
Зранку я проснувся від крику чайки. Виглянув в вікно - дійсно, здоровенна чайка сиділа в дворі і жерла якусь бридку фігню. Море тут недалеко, кілометра 2, але я чомусь не очікував що чайки можуть залітати в тісні міські двори.
Якщо хтось ще не знає з вконтактика, то я зараз живу в Італії, в Трієсті і працюю в одній з лабораторій на синхротноні ELETTRA. Це за пару км від міста, біля Басовіцци. Трієст знаходиться біля Адріатичного моря, а синхротрон - на плато Карс, на висоті десь метрів 360. Так що кожного ранку я набираю автобусом більше 300 метрів висоти, а після роботи - спускаюсь назад. З транспорту тут тільки автобуси, їздять досить швидко (іноді вуха закладає, при спускові з плато), а головне - чітко за розкладом. проїзд - 1.15 Є
Ще був трамвай з Трієста до Опічіни, але зараз він поламався (
Трієст став італійською територією тільки в 1918 році, а до того 600 років належав Австро-Угорщині, тому й виглядає він відповідно. Центральна частина схожа на наш Львів, тільки більш пишна. Ну це зрозуміло, адже Львів знаходився десь на задвірках в найбіднішому регіоні імперії, а Трієст був головним портом і морським курортом.
Сусіднє містечко Муджа має зовсім інший історичний центр: вузькі криві вулочки без тротуарів, шматки фортечних стін навколо, тісна внутрішня гавань, головна площа з собором і магістратом.
Про Муджу я ще колись напишу, коли поїду туди за гарної погоди і зроблю нармальних фоток.
А трієстський центр просторий, з прямими перпендикулярними вулицями і оздобленими фасадами. От дерев в центрі майже нема, собаки гадять просто під стовбчики і на тротуари.
Погода тут мінлива і прогноз часто помилковий, але загалом по моїм українським міркам тут ще літо ) море тепле,
десь +20 +21 по відчуттям, повітря від +15 до +28. Втім, італійцям начебто холодно - ходять в курточках, в морі вже майже ніхто не купається. Море страшенно солонюче (чорне має солоність десь 20-22 промілле, тут - 36-38), з незвички мені одразу стали пекти очі. Мій шеф каже що вже звик.
Ну я сподіваюсь що хороша погода ще буде і я покупаюсь ще.
Пляжу тут нема - суцільні каменюки, бетонна набережна, пару відрізків вузького галькового простору. Для спуску в воду періодично стоять сходинки.
Дещо про лабораторію
Я нормально так пропрацював в українській академії наук і різниця просто вражаюча. В моєму напівдохлому інституті реально щось роблять аби 20% людей, тут всі працюють, бігають туди сюди, щось роблять. модернізують і т.п. І кожен зайнятий своєю справою. Якщо я займаюсь спектроскопією, то мені не доводиться
готувати креслення, точити чи різати якусь хрєнь - для цього є інші спеціалісти, які це зроблять дуже шкидко і якісно. В Україні доводись в основному все робити самому.
Потрібен рідкий азот - взяв дьюар і пішов набрав, тут він завжди є, бери скільки потрібно. У нас це можна було зробити
тількм раз в тиждень в певний час і кожен місяць ще й доводилось для цього виписувати документи. Така от фігня. Не знаю, як я буду працювати, коли повернусь назад. До хорошого звикаєш швидко.
Коротше, якщо саме місто мені просто сподобалось, то лабораторія - викликала в мене культурний шок.
Приємний бонус - місцева столовка, на харчування в якій окремо виділяються гроші. Наїмся місцевих страв, ням-ням.. сам то я таке готувати не буду.
от такі справи, малята )
01. Molo Audace
02.
03. з парковками тут важко. місто тісне. а транспорту багато, тому багато хто обирає мотоциклиі і моторолери
04. Piazza Goldoni
05. налетів сірокко, принісши нефігову зливу
06.
07. Cattedrale di San Giusto
08.
09. П'яцца делл'Уніта д'Італія - головна площа міста.
10. рельєф тут складний, тому збудовано дофіга тунелів і віадуків
11. місто знаходиться на самому краю Італії і знамениті швидкісні Євростари сюди не їздять. є лише більш-менш швидкісна Frecciabianca до Венеції. Мілана, Брешії і Турина. (до 200 км./год.) от якраз їй чувак відмиває морду.
12.
13. в центрі лише набережні і гавані, пляж знаходиться на краю міста.
14. Canal Grande di Trieste - така собі гавань завдовжки 300 м.
15. жирний танкер в гавані
16.
17. Via dei Piccardi, вулиця, на якій я зараз живу
18.
19.
20. лютеранська кірха
21. моя лабораторія :)
22. римський амфітеатр
23 панорамка міста
![]()
Якщо хтось ще не знає з вконтактика, то я зараз живу в Італії, в Трієсті і працюю в одній з лабораторій на синхротноні ELETTRA. Це за пару км від міста, біля Басовіцци. Трієст знаходиться біля Адріатичного моря, а синхротрон - на плато Карс, на висоті десь метрів 360. Так що кожного ранку я набираю автобусом більше 300 метрів висоти, а після роботи - спускаюсь назад. З транспорту тут тільки автобуси, їздять досить швидко (іноді вуха закладає, при спускові з плато), а головне - чітко за розкладом. проїзд - 1.15 Є
Ще був трамвай з Трієста до Опічіни, але зараз він поламався (
Трієст став італійською територією тільки в 1918 році, а до того 600 років належав Австро-Угорщині, тому й виглядає він відповідно. Центральна частина схожа на наш Львів, тільки більш пишна. Ну це зрозуміло, адже Львів знаходився десь на задвірках в найбіднішому регіоні імперії, а Трієст був головним портом і морським курортом.
Сусіднє містечко Муджа має зовсім інший історичний центр: вузькі криві вулочки без тротуарів, шматки фортечних стін навколо, тісна внутрішня гавань, головна площа з собором і магістратом.
Про Муджу я ще колись напишу, коли поїду туди за гарної погоди і зроблю нармальних фоток.
А трієстський центр просторий, з прямими перпендикулярними вулицями і оздобленими фасадами. От дерев в центрі майже нема, собаки гадять просто під стовбчики і на тротуари.
Погода тут мінлива і прогноз часто помилковий, але загалом по моїм українським міркам тут ще літо ) море тепле,
десь +20 +21 по відчуттям, повітря від +15 до +28. Втім, італійцям начебто холодно - ходять в курточках, в морі вже майже ніхто не купається. Море страшенно солонюче (чорне має солоність десь 20-22 промілле, тут - 36-38), з незвички мені одразу стали пекти очі. Мій шеф каже що вже звик.
Ну я сподіваюсь що хороша погода ще буде і я покупаюсь ще.
Пляжу тут нема - суцільні каменюки, бетонна набережна, пару відрізків вузького галькового простору. Для спуску в воду періодично стоять сходинки.
Дещо про лабораторію
Я нормально так пропрацював в українській академії наук і різниця просто вражаюча. В моєму напівдохлому інституті реально щось роблять аби 20% людей, тут всі працюють, бігають туди сюди, щось роблять. модернізують і т.п. І кожен зайнятий своєю справою. Якщо я займаюсь спектроскопією, то мені не доводиться
готувати креслення, точити чи різати якусь хрєнь - для цього є інші спеціалісти, які це зроблять дуже шкидко і якісно. В Україні доводись в основному все робити самому.
Потрібен рідкий азот - взяв дьюар і пішов набрав, тут він завжди є, бери скільки потрібно. У нас це можна було зробити
тількм раз в тиждень в певний час і кожен місяць ще й доводилось для цього виписувати документи. Така от фігня. Не знаю, як я буду працювати, коли повернусь назад. До хорошого звикаєш швидко.
Коротше, якщо саме місто мені просто сподобалось, то лабораторія - викликала в мене культурний шок.
Приємний бонус - місцева столовка, на харчування в якій окремо виділяються гроші. Наїмся місцевих страв, ням-ням.. сам то я таке готувати не буду.
от такі справи, малята )
01. Molo Audace
02.
03. з парковками тут важко. місто тісне. а транспорту багато, тому багато хто обирає мотоциклиі і моторолери
04. Piazza Goldoni
05. налетів сірокко, принісши нефігову зливу
06.
07. Cattedrale di San Giusto
08.
09. П'яцца делл'Уніта д'Італія - головна площа міста.
10. рельєф тут складний, тому збудовано дофіга тунелів і віадуків
11. місто знаходиться на самому краю Італії і знамениті швидкісні Євростари сюди не їздять. є лише більш-менш швидкісна Frecciabianca до Венеції. Мілана, Брешії і Турина. (до 200 км./год.) от якраз їй чувак відмиває морду.
12.
13. в центрі лише набережні і гавані, пляж знаходиться на краю міста.
14. Canal Grande di Trieste - така собі гавань завдовжки 300 м.
15. жирний танкер в гавані
16.
17. Via dei Piccardi, вулиця, на якій я зараз живу
18.
19.
20. лютеранська кірха
21. моя лабораторія :)
22. римський амфітеатр
23 панорамка міста