мої зимові Карпати
ну от, нарешті я сходив в похід в гори взимку. а то все втичив на чужі фотки, а сам боявся: то взуття нема, то ще якась фігня.
ну похід вийшов взагалі не екстремальним - три дні сонця, невеличкий мороз, дві ночі проведені в колибі і лише одна в наметах на снігу і то я не замерз. коли ми ночували взимку під Жмеринкою та восени на березі Ірпеня, от тоді мені було реально холодно, а цього разу, взагалі, як на курорт приїхав :)
і фоткати теж було комфортно, руки не відмерзали, як нещодавно в Росії.
с. Осмолода. як це часто буває, за нами ув'язалась собака.
погода сонячна, безвітряна, можна йти просто в футболці та флісці.
потім снігу стало трохи більше і ми одягнули снігоступи. половина учасників снігоступів не взяла, але це було не дуже важливо в перші 2 дні.
я то взяв.. перший похід все-таки )
туристичний притулок в урочищі Плісце. на жаль, обидві кімнати на першому поверсі вже були зайняті. але ми чудово розмістились нагорі, навіть намети поставили, щоб гарантовно не змерзнути.
ранок
вирішили сходити без рюкзаків на Грофу, яка була зовсім поруч. метрів 300 висоти тільки набрати.
ліс закінчився
окуляри таки рулять, сніг і сонце добряче сліплять. аж морда обгорає )
таке...
судячи по наліпленому снігу, колись тут був нефіговий вітер, але ми цього не застали )
часу дофіга - вирішили замутити багаття. але для цього довелось зняти півтора метри снігу :)
глибока вийшла яма... лопати не було - рили руками, котлами, снігоступами, льодорубами і мачетою )
якраз і повний місяць в ці дні був. красиво....
speleoden
в принципі, все кльово, якби не бухалово з піснями до 4-ї ночі.. реально, через це багато часу втратили.. а могли б іще на одну гору збігати... більше такого не хочу.
зворотній маршрут ми вирішили прокласти якимись нетрями
дійшли до сідловини і звернули вниз. до нас там ніхто ще не ходив, наші сліди були першими.
от тут народу без снігоступів стало важкувато.. постійно провалювались в глибокий сніг, витрачали багато сил. в результаті наша середня швидкість була менша, як 2 км/год., поки, нарешті, не вийшли на наїжджену лісовозами дорогу.
похмурий ранок останнього дня..
вокзал у Франику.
живлення для планшету Нутрій запозичив у платіжного терміналу. той трохи попищав безперебійником і вирубився ))
по Івано-Франківську мені довелось погуляти вперше. непогане таке місто, чимось Тернопіль нагадало. скромно і зі смаком.
і знову прояснилось. нам дивовижно пощастило з погодою )
усьо :)
ну похід вийшов взагалі не екстремальним - три дні сонця, невеличкий мороз, дві ночі проведені в колибі і лише одна в наметах на снігу і то я не замерз. коли ми ночували взимку під Жмеринкою та восени на березі Ірпеня, от тоді мені було реально холодно, а цього разу, взагалі, як на курорт приїхав :)
і фоткати теж було комфортно, руки не відмерзали, як нещодавно в Росії.
с. Осмолода. як це часто буває, за нами ув'язалась собака.
погода сонячна, безвітряна, можна йти просто в футболці та флісці.
потім снігу стало трохи більше і ми одягнули снігоступи. половина учасників снігоступів не взяла, але це було не дуже важливо в перші 2 дні.
я то взяв.. перший похід все-таки )
туристичний притулок в урочищі Плісце. на жаль, обидві кімнати на першому поверсі вже були зайняті. але ми чудово розмістились нагорі, навіть намети поставили, щоб гарантовно не змерзнути.
ранок
вирішили сходити без рюкзаків на Грофу, яка була зовсім поруч. метрів 300 висоти тільки набрати.
ліс закінчився
окуляри таки рулять, сніг і сонце добряче сліплять. аж морда обгорає )
таке...
судячи по наліпленому снігу, колись тут був нефіговий вітер, але ми цього не застали )
часу дофіга - вирішили замутити багаття. але для цього довелось зняти півтора метри снігу :)
глибока вийшла яма... лопати не було - рили руками, котлами, снігоступами, льодорубами і мачетою )
якраз і повний місяць в ці дні був. красиво....
speleoden
в принципі, все кльово, якби не бухалово з піснями до 4-ї ночі.. реально, через це багато часу втратили.. а могли б іще на одну гору збігати... більше такого не хочу.
зворотній маршрут ми вирішили прокласти якимись нетрями
дійшли до сідловини і звернули вниз. до нас там ніхто ще не ходив, наші сліди були першими.
от тут народу без снігоступів стало важкувато.. постійно провалювались в глибокий сніг, витрачали багато сил. в результаті наша середня швидкість була менша, як 2 км/год., поки, нарешті, не вийшли на наїжджену лісовозами дорогу.
похмурий ранок останнього дня..
вокзал у Франику.
живлення для планшету Нутрій запозичив у платіжного терміналу. той трохи попищав безперебійником і вирубився ))
по Івано-Франківську мені довелось погуляти вперше. непогане таке місто, чимось Тернопіль нагадало. скромно і зі смаком.
і знову прояснилось. нам дивовижно пощастило з погодою )
усьо :)