З'їздили от на Прикарпаття, в місця які не подужали в серпні.
цього разу приїхали з купою ентузіазму та нової інформації і виконали намічене практично по максимуму. не тупили, не гальмували, пройшли загалом кілометрів 40 по дорогам і по полям :)
якби приїхали машиною, то, можливо, було б легше, але тоді нам би не довелось пройти навпростець через руїни хімзаводів, форсувати поля, пасовиська, лісок і річку з холоднючою водою.
в будь-якому разі місця дуже перспективні і, думаю, ми ще туди повернемось :)
перш ніж вирушати за місто на шахти, ми вирішили глянути старий калійний заводик. будівлі часів чи то Польщі, чи то Австро-Угорщини зараз руйнуються.. але всеодно виглядають велично.
коломийська черепиця
заводська будівля. як вам таке? :)
якісь відстійники в поруйнованих цехах. зараз їх роблять значно більшими. ми їх ще побачимо.
Калуш глянули, тепер - за місто!
на горизонті місцева ТЕЦ
хотіли подивитись кладовище БелАЗів, але маразматичний дідуля не піддався.
тоді ми занурились на територію заводу
красиво )
синє небо і смарагдова водичка з льодом.
і там трапився невеличкий запал. вийшов чувак з собакою, але ми не сильно цим перейнялись і пішли далі.
попереду працював кран, там МНСники вивозили мішки з якоюсь хімічною гидотою. ми вирішили не потрапляти їм на очі і завернули в величезний ангар.
дробилка руди. пожежна драбинка запрошує залізти ) ми відмовились
з хвостосховищ просочується сіль
вдалині видніються руїни шахти і гори.. красиво..
а це ще не покинутий рудник. ми вирішили поговорити з охоронцем, щоб офіційно зайти і глянути. чувак щось побухтів про воєнізовану охорону і звалив в свою конуру. що там можна робити цілими днями? краще б екскурсію провів.
після того ми подумали, що більше не будем запитувати дозволів.
йдемо до наступної шахти
все покинуто. що можна - то зрізали. під копрами - стволи невідомої глибини.
кидання камінців не дозволило нічого визначити..
тягова...
так як драбинки були обрізані, то вилізти на жоден з копрів нам не вдалось, але дуже хотілось. тому ми вирушили на наступний рудник, де мав бути ще один копер.
але тепер уже цивільної дороги не було. і містків теж :)
вода - дико холодна!!!
можливо, ці люди колись були шахтарями
рудник "Пійло" виявився викупленим і там був влаштований шиномонтаж, де хоботились кілька чуваків. ми походили навколо, залізли на вагонопереверталку, потім нас гукнули і запитали, що хочемо. ну ми сказали, що шахту хочемо )
шахтний ствол, здається, тих чуваків лякав: вони категорично відмовились дати нам на нього глянути. а на копер пустили.
ну ми, звичайно, запитали за глибину. на це чувак сказав, що якось було кинув вниз покришку від фури і вона летіла більше 15 секунд.
от такі методи, а ми камінчики кидали )))) покришку зафігачити - оце діло ))))
після цього в нас залишалось близько години до трускавецького автобуса, а йти до вокзалу - кілометра 4. виходило так, що глянути калійний кар'єр ми не встигали.
але нас несподівано підвезли власники шиномонтажу :)
після цього ми перемістились в Трускавець, знайшли там квартиру і відзначили перший день поїздки. дехто особливо сильно відзначив і зранку жалівся на голову ))))
польська шахта 1922-року побудови. дуже мила, як на мене )
охороняється бойовими коровами
"Західшахтбудреконструкція" в ділі
кліті маленькі, на 5 чоловік всього.
а це вже шахта 60-тих років. вузькоколійка, ня!
подібний ангар був на заводі. у цього мабуть конструкція послабша. завалився..
і копер дуже поіржавів...
але там хтось був.. потім ми походили навколо, знову зустрілись з охоронцем і бойовими коровами.
він нам сказав, що в шахту ще пару місяців тому спускались МНСники. так що підйомник там працює..
переміщаємось ще далі, на комбінат "ХХХ". тут аж три копри, з яких 2 мають цілі драбинки.
але спершу проникаємо всередину. надшахтна споруда дивовижної конструкції з парою гігантських гермодверей..
автопортрет :)
останній копер взагалі був дивним.. там працював годинник, світились деякі індикатори.. зокрема "ЛЮДИ"... але внизу явно не могло нікого бути....
цікаві резервуари.. космічного вигляду )
я такі ще бачив на фотках з Новояворівського сірчаного комбінату і дуже хотів туди поїхати.. а тут, виявилось, теж таке є..
а нагорі нас помітили. якась тітка з собакою походила навколо і зайняла очікувальну позицію внизу.
ну ми вирішили не чекати, поки вона покличе підкріплення і спустились
тітка поводилась спокійно і порадила вийти через прохідну. ага, аякже )))
дзуськи вам! вийшли ми через якусь бічну стежку і весело потулили на маршрутку :)
на цьому наш сталкінг завершився.
а ще тітка сказала, що глибина шахти 450 м. от таке...