несподівано Львів!
в п'ятницю я несподівано вирішив, що потрібно поїхати у Львів. прийшов у Центральні залізничні каси і виявив, що квитків нема. тільки якийсь дорогий повзучий потяг в 4 години. тоді я вирішив, що можна поїхати з пересадкою.
але квитків ні до Тернополя, ні до Здолбунова теж не виявилось. я не здався і пішов на залізничний вокзал, вистояв чергу і виявив, що квитків до Львова й тут немає ))
зате була можливість доїхати до Здолбунова. правда, до потяга залишашось 2 години.
але я вирішив, що таки хочу поїхати, взяв той квиток і потулив додому збиратись.
проявивши нечувану оперативність, за 2 години я встиг доїхати до себе, сходити в душ, поїсти, зібратись і навіть приїхати на вокзал за 10 хвилин до відходу потяга :)
в купе вже сиділи 2 тітки і 8-річна дівчинка, дочка однієї з них.
дівчинка невдовзі лягла спати, а тьотки розказали мені, що їдуть з криму, потяг запізнився, чекали на іншbй, квитків нема, нервували і т.д. потім вони хильнули коньяку, заспокоїлись, пригостили мене печивом і згодом теж вляглись. їхати їм було аж до Ковеля і вони могли довго спати.
а мені вставати потрібно було в 4, виходити в Здолбунові і шукати спосіб дістатись до Львова.
після того як черговий по вокзалу в Здолбунові розбудив касиршу, мені продали квиток на супер-собаку до Львова. мені залишались лише почекати 2,5 години. але нудно мені не було. я потинявся по вокзалу, послухав музичку, глянув на депо 1873-го року, зустрів схід сонця, провів електричку на Луцьк і нарешті дочекався своєї. електричка виявилась, дійсно, супер - швидка, з провідницями, баром і музикою. але от поспати там було важко (
ну то таке. зате в 9,10 я вже був у Львові :)
а це гребля Добротвірського водосховища.
виявляється, там вже стріляють...
на оту високу трубу ТЕЦ (254 м.) я двічі намагався вибратись. але палився і звалював.
а потім якось я дізнався, що охорона ТЕЦ когось підстрілила насмерть і більше мені не схотілось туди лізти.
але квитків ні до Тернополя, ні до Здолбунова теж не виявилось. я не здався і пішов на залізничний вокзал, вистояв чергу і виявив, що квитків до Львова й тут немає ))
зате була можливість доїхати до Здолбунова. правда, до потяга залишашось 2 години.
але я вирішив, що таки хочу поїхати, взяв той квиток і потулив додому збиратись.
проявивши нечувану оперативність, за 2 години я встиг доїхати до себе, сходити в душ, поїсти, зібратись і навіть приїхати на вокзал за 10 хвилин до відходу потяга :)
в купе вже сиділи 2 тітки і 8-річна дівчинка, дочка однієї з них.
дівчинка невдовзі лягла спати, а тьотки розказали мені, що їдуть з криму, потяг запізнився, чекали на іншbй, квитків нема, нервували і т.д. потім вони хильнули коньяку, заспокоїлись, пригостили мене печивом і згодом теж вляглись. їхати їм було аж до Ковеля і вони могли довго спати.
а мені вставати потрібно було в 4, виходити в Здолбунові і шукати спосіб дістатись до Львова.
після того як черговий по вокзалу в Здолбунові розбудив касиршу, мені продали квиток на супер-собаку до Львова. мені залишались лише почекати 2,5 години. але нудно мені не було. я потинявся по вокзалу, послухав музичку, глянув на депо 1873-го року, зустрів схід сонця, провів електричку на Луцьк і нарешті дочекався своєї. електричка виявилась, дійсно, супер - швидка, з провідницями, баром і музикою. але от поспати там було важко (
ну то таке. зате в 9,10 я вже був у Львові :)
а це гребля Добротвірського водосховища.
виявляється, там вже стріляють...
на оту високу трубу ТЕЦ (254 м.) я двічі намагався вибратись. але палився і звалював.
а потім якось я дізнався, що охорона ТЕЦ когось підстрілила насмерть і більше мені не схотілось туди лізти.