Звідки в мені козацький дух?
Ці рядочки - рефлексія потоку моєї свідомості в один з весняних вечорів, такий собі римований роздум з приводу одного з аспектів моєї вдачі:
Звідки в мені козацький світлий дух?
А звідки щира та вкраїнська вдача?
І за які то добрі вчинки в Бога я,
Зміг заслужити от таке ось щастя?
Втім, прийде час і зможу все збагнути я,
А поки, тішуся з прекрасного дарунку.
А може, то є мій жертовний хрест,
Який нестиму до самого скону?
На землях рідних будучи ізгоєм,
Стіну нерозуміння, розбиваючи поволі.
Для чого в мені, той козацький світлий дух?
Для звершень славних чи жалів немалих?
Для боротьби! З собою і заради мрії,
Щоб світ збагнути весь, навколо і в собі...
Питання поставлено чимало, відповідей - катма, чекати, я сподіваюся, залишилося недовго...
Втім, варто пам'ятати, що
Козак стріляє, а Бог кулі носить. (старе козацьке прислів'я)