Jul 11, 2012 23:29
Як завше я відстаю в своєму розвитку. Такий собі даунятко. Тому що або зовсім нічого тут не пишу, або коментую своє життя з величезним запізненням.
На разі, повідомляю, що 28-29 червня ми витоптували Трипільські землі під Ржищевим. Останній раз я це робила 5 років тому. Запопсовано. Ця чудова місцина перетворюється на ще один гаманець, з якого будуть тягнути гроші. Екологічно чистий фест без алкоголю та куріння просто перепонений, як кошик на робочому столі, випивкою та курінням. І якщо на першому році свого існування адміністрація ходила і просила кинути цю гидоту, то тепер і сама долучається до цього процесу.
Та попри таке, я виявила вже в котре, що просто пальнута. Першого дня мені надзвичайно сподобався гурт Вертеп - смішні чолов"яжки-куми-брати-свати з піснями про козаків-гайдамаків, Сашко-лірник зі своїми дорослими казочками про Гандрея та Гапочку, малявок Дерунів з ірландсько-українським роком та гурт Тарута з чарівним Женькою-гітаристом, який все мене запрошував та запрошував на свої концерти, а тут - опача - і все трапилось! Ну і звичайно файер-шоу з "київськими монахами". На десерт ми отримали пограбовану палатку і швеньдяння до охорони о 2 ночі. Спочатку я так розстроїлась, що хотіла просто поїхати додому, але речі нам повернули зранку, а от мій чудовий 16 гігабайтний плеєр мабуть зігрів грабіжникам душу своєю музичністю і вони залишили його собі. Після цього вже котрий день в мене музичний траур і токсикоз.
Другого дня ми зустрічали нашого коханого тренера Маринича, я розфарбовувала торбинку з лозунгом : "Вдаримо торбами по морді пластиковим пакетам", чолов"яга мій не проминув постріляти з луку, здійснилась моя мрія - покупатись та позасмагати( і досі злажу лушпинням - аж образливо, старііііююю), ввечері чайнні з імбирем та розмови про ізотерику, Атмосфера (тільки скажу, що мені подо як ковбаситься вокалістка-клавішниця - моя ти бубко мрія(зара не про вокалістку - ггг))) та шоу "Парад стихій"! Ми запустили палаючого ліхтарика! Аж двічі! Це дуже круто, коли понад 300 ліхтариків летить в небо)) Невчасно, але вже як є)
А потім 30 червня був концерт Елтона та Квінів! Ми навіть під них потанцюлькали)) Відзначились своїм методом)) Єдине, що я сказала коханню поряд зі мною, коли вкладалась спати - "Ну тепер точно буде, що розповідати дітям чи кому там, що треба розповідати".
А ще від того, що в вухах в мене немає музичних дротиків - я знайомлюсь з людьми в транспорті - як в старі, добрі часи..чи то вони знайомляться зі мною..
Пережили нічну репетицію - час пролетів дуже швидко, мої хлопці скоро поїдуть, а я вже сумую!!
Ну і на останок блюз паті - кидала монетку, щоб вибрати з яким з чоловічих опосумів потанцювати. Познайомилась дуже з милим Іванком-басистом-гармоністом, майже була задушена через ревність)) Випхала своє кохання на сцену, коли треба було грати джем)
І тепер нуджусь..Нічна робота..Все ніби як завжди..Захоплення...Люди..Знову по колу..
Коли мені набридає писати, я намагаюсь скоротити розповіді тільки до відомих мені шифрів..Просто перераховую константи, не більше того..І мене саму це так бісить, але ж хто буде читати такі довгі повідомлення..Ніхто і знаєте - слава Богу..Бо цей брєд винести неможливо))
Я ніби відродився, весна прошла, тіло заспокоїлось (крапку), і знову хтось шмальнув мене в голову)) Енергія?))
Дуже хочу всіх бачити, якщо я(гора) не йду до Магомета(тобто до вас), то будьте ласкаві - прийдіть самі, або припхайте мене підсрачниками в ваше життя))