Мої бажання
Я бачив, як довго жили бідні та убогі і як помирали багаті й здорові - і навпаки.
Я читав мудрі й не дуже книги, тому прийшов до висновку, що достатньо Еклезіаста.
Я бачив, як падали учорашні ідоли і як ті, хто їх возвеличували, першими попирали ногами їхній прах.
Я бачив великі міста і глухі села, тому прийшов до висновку, що сонце сходить для всіх однаково.
Що найкраща музика - спів пташок з літнім сходом сонця, і глибоко зневажаю ідіота, який придумав фразу "утро добрым не бывает". Що найкраща їжа та, яка зараз на твоєму столі. Що кращі друзі - дружина, діти й онуки. Що найкраща нагорода - щира посмішка.
Тому я хочу небагато.
Я хочу не залежати від хворих фантазій кого б не було - ні кремлівських карликів, ні доморощених бидляків в абібасах. Щоб люди посміхалися один одному скрізь - на вулицях, в супермаркетах і транспорті. Щоб десь згинули ненависні тітки з виряченими очима і роззявленими чорними ротами з "патретами" мудаків у руках. Щоб я міг сходити в церкву, а не ЗАТ КГБ МПЦ. Щоб у церкві мене щиро зустрічав не агент ФСБ або торговець вірою у рясі, а слуга Божий. До того я в церкву ні ногою.
Я хочу мати можливість робити те, що мені обіцяє суспільний договір під назвою Конституція, а не лише читати його.
От майже і все. Це і є моя "європа". Я буду усіма силами битися за цю "європу" супроти тих, хто тягне нас в болото, смак якого я ще не забув, хоча щодня чищу зуби.
Я читав мудрі й не дуже книги, тому прийшов до висновку, що достатньо Еклезіаста.
Я бачив, як падали учорашні ідоли і як ті, хто їх возвеличували, першими попирали ногами їхній прах.
Я бачив великі міста і глухі села, тому прийшов до висновку, що сонце сходить для всіх однаково.
Що найкраща музика - спів пташок з літнім сходом сонця, і глибоко зневажаю ідіота, який придумав фразу "утро добрым не бывает". Що найкраща їжа та, яка зараз на твоєму столі. Що кращі друзі - дружина, діти й онуки. Що найкраща нагорода - щира посмішка.
Тому я хочу небагато.
Я хочу не залежати від хворих фантазій кого б не було - ні кремлівських карликів, ні доморощених бидляків в абібасах. Щоб люди посміхалися один одному скрізь - на вулицях, в супермаркетах і транспорті. Щоб десь згинули ненависні тітки з виряченими очима і роззявленими чорними ротами з "патретами" мудаків у руках. Щоб я міг сходити в церкву, а не ЗАТ КГБ МПЦ. Щоб у церкві мене щиро зустрічав не агент ФСБ або торговець вірою у рясі, а слуга Божий. До того я в церкву ні ногою.
Я хочу мати можливість робити те, що мені обіцяє суспільний договір під назвою Конституція, а не лише читати його.
От майже і все. Це і є моя "європа". Я буду усіма силами битися за цю "європу" супроти тих, хто тягне нас в болото, смак якого я ще не забув, хоча щодня чищу зуби.