Цікава граматика по-харківськи
Ось таке оголошення я побачив на кінцевій зупинці трамваїв біля Південного вокзалу в Харкові сьогодні.
Буду тепер знати, що в диспетчерів нашого Міськелектротрансу трамваї виходять "в лінію".
Саме по собі таке граматичне управління для мене цікаве тим, що виходить за рамки звичного східняцького граматичного суржику, зумовленого бажанням пересічних харків'ян (а це здебільшого дуже й дуже недавні городяни, які зберігають не лише сільські звички, але й суто сільський пієтет до російської мови, яку ці вічні селюки підсвідомо сприймають як "більш культурну", "городську") - так ось наш суржик, зрозуміло, зумовлений недолугим бажанням розмовляти чужою "культурушною" мовою, за умови поступової втрати мови своєї, материнської.
Так постає граматичний суржик - явище надзвичайно поширене серед східноукраїнських посполитих, уже сильно обрусачених, які вважають себе суто російськомовними. На відміну від лексичного суржику, граматичний суржик характеризує те, що такі "нові російськомовні" уже вивчили російські слова, але ще не опанували до пуття граматичного ладу по суті чужої їм мови.
Класика жанру - це, звісно, вирази на кшталт "он с меня смеялся", "я тебе русским языком говорю", "насыпать борщю" й подібні, але трапляється й "вищий пілотаж" граматичного суржику, не такий очевидний навіть для людей з непоганою освітою. Скажімо, коли я чую фразу: "Он меня провел на вокзал", то я можу бути на 100% впевненим, що автор такої фрази цілком щиро вважає, що розмовляє гарною російською, - і надзвичайно дивується, коли дізнається, що мовить українською, але російськими словами.
Це граматичний суржик...
Так ось, "трамвай в линии" - це мене дещо збиває з пантелику, бо я не можу знайти витоків такого вибору прийменника. Це не граматичний лад нашої мови. Це не граматичний лад мови московитів...
Залишається припустити, що це якийсь дивовижний професійний жаргон.
Буду тепер знати, що в диспетчерів нашого Міськелектротрансу трамваї виходять "в лінію".
Саме по собі таке граматичне управління для мене цікаве тим, що виходить за рамки звичного східняцького граматичного суржику, зумовленого бажанням пересічних харків'ян (а це здебільшого дуже й дуже недавні городяни, які зберігають не лише сільські звички, але й суто сільський пієтет до російської мови, яку ці вічні селюки підсвідомо сприймають як "більш культурну", "городську") - так ось наш суржик, зрозуміло, зумовлений недолугим бажанням розмовляти чужою "культурушною" мовою, за умови поступової втрати мови своєї, материнської.
Так постає граматичний суржик - явище надзвичайно поширене серед східноукраїнських посполитих, уже сильно обрусачених, які вважають себе суто російськомовними. На відміну від лексичного суржику, граматичний суржик характеризує те, що такі "нові російськомовні" уже вивчили російські слова, але ще не опанували до пуття граматичного ладу по суті чужої їм мови.
Класика жанру - це, звісно, вирази на кшталт "он с меня смеялся", "я тебе русским языком говорю", "насыпать борщю" й подібні, але трапляється й "вищий пілотаж" граматичного суржику, не такий очевидний навіть для людей з непоганою освітою. Скажімо, коли я чую фразу: "Он меня провел на вокзал", то я можу бути на 100% впевненим, що автор такої фрази цілком щиро вважає, що розмовляє гарною російською, - і надзвичайно дивується, коли дізнається, що мовить українською, але російськими словами.
Це граматичний суржик...
Так ось, "трамвай в линии" - це мене дещо збиває з пантелику, бо я не можу знайти витоків такого вибору прийменника. Це не граматичний лад нашої мови. Це не граматичний лад мови московитів...
Залишається припустити, що це якийсь дивовижний професійний жаргон.