Дві цікаві програми Віталія Портникова
Пропоную шановному панству звернути увагу на дві нещодавні радіопрограми Віталія Портникова.
Перша стосується ситуації з монополізацією влади в Україні й до чого це може призвести в найближчій перспективі. Програма-розмова з Юлією Мостовою, заступницею головного редактора "Дзеркала Тижня" й Ігорем Ждановим, президентом центру "Відкрита політика".
Юлия Мостовая: Не нужно упрощать. К сожалению, имиджмейкеры Януковича сослужили ему медвежью услугу: они начали из него лепить умного человека, который отличает Ахматову от Монтескье...
...
Игорь Жданов: ... Я уверен, что российский сценарий «путинизации» в Украине невозможен по многим причинам: нет объединяющей идеи, нет ресурса, нет готовности общества заключить пакт с властью, что «мы вам отдаем управление, а вы нам гарантируете общий уровень благосостояния». Слишком много уже олигархов состоялись, которые имеют свои собственные политические интересы, отличные от власти. Поэтому вся политика, когда будут вот так проводить выборы, как проводили в Харькове, Луганске или в Крыму, приведет к варианту осени 2004 года. Только уже не в сценарии мирного Майдана, а с озверелыми людьми, которые выйдут - и будут неконтролируемые всплески насилия с сожженными машинами, разгромленными магазинами.
Раджу послухати:
mms://realaudio.rferl.org/RU/2010/11/09/20101109-100000-RU-program.wma
***
Друга програма - це інтерв'ю з Арсеном Аваковим, який кандидував на посаду мера. Формально мер ще не проголошений, але я думаю, Авакову в кінцевому підсумку доведеться шукати справедливості вже в Стразбурзькому суді.
Послухати можна тут:
mms://realaudio.rferl.org/RU/2010/11/11/20101111-160000-RU-program.wma
Про пана Авакова я вже писав майже рік тому.
Мені запали в душу, що називається, такі слова Авакова в цій програмі:
Знаете, Допа и Гепа уходят, а Харьков остается в истории. И в этой истории много разных примеров. Вот сейчас маятник качнулся в другую сторону. Когда-то в Харькове был мэр Багалей, известнейший историк, философ даже где-то, ректор университета, энциклопедист. А потом у нас случилась другая история: стал мэром Добкин в прошлой каденции, который высшее образование получал, уже будучи мэром.
...
A сейчас утверждают, что выиграл Кернес, который высшее образование получил в 47 лет, имеет отсидки и все остальное.
Запали в душу, бо ще три з половиною роки тому я написав, що я думаю про вибір харків'ян (більшість народонаселення цього міста варто називати не харків'яни, а хрюковчянє, бо вище свинячого рівня ця біомаса ще не піднялася):
Коли ми думаємо про прекрасне місто Харків, ми думаємо про митців Квітку-Основ’яненка, Гулака-Артемовського, Гурченко, Шульженко, Марію Бурмаку, Сергія Жадана, льотчиків Гризодубову, Кожедуба, вчених Йоффе, Барабашова, Менделєєва (так, так, того самого!), Потебню, Сковороду - і багато-багато інших славетних імен, що справедливо є гордістю Харкова... - і забуваємо, що мінімум дві третини Хрякова становить кугутня (городяни у першому-другому поколінні із своїх кацапетівок), для якої Барабашов є чимось, пов’язаним з базаром, а не з астрономією...
Наволочі.
У цьому місті колись були такі мери, як історик зі світовим ім’ям Дмитро Багалій (1912 -1914), тепер цим містом керуватиме дрібний злодюжка Міша Добкін...
:-((((
Бидло, худоба засрана, а не бюргери.
Треба сказати, ставлення до більшості співвітчизників за пройдешні роки в мене лише погіршилося.
P.S. Моя однокласниця, за яку я на початку жовтня прохав проголосувати на виборах, лише трохи поступилася кандидату від блакитних донбасят.
Нікому невідома лікарка набрала 2019 голосів, а її суперник від політичних донбасят - 2458 голосів. Основним суперником був Костянтин Кеворкян - у минулому відомий телеведучий, що у 2000-ні роки став займатися політикою. За переконаннями пан Кеворкян - українофоб і шанувальник російської імперії; у професійному плані - самозакоханий графоман, а в політичному плані - проститутка, що змінив декілька політичних кольорів (був навіть з помаранчевими, коли йому це було вигідно) і тепер працює на донецьких. Особистість в Харкові доволі відома з 90-х років.
Так ось слід подякувати тим нормальним осудним людям у цьому місті, хто пробайдикував вибори: якби розрив був відсотків десять, то нічого б блакитні зробити не змогли би. А ось коли в межах статистичної похибки, то тут уже "вправність рук і ніякого підману" ®
Перша стосується ситуації з монополізацією влади в Україні й до чого це може призвести в найближчій перспективі. Програма-розмова з Юлією Мостовою, заступницею головного редактора "Дзеркала Тижня" й Ігорем Ждановим, президентом центру "Відкрита політика".
Юлия Мостовая: Не нужно упрощать. К сожалению, имиджмейкеры Януковича сослужили ему медвежью услугу: они начали из него лепить умного человека, который отличает Ахматову от Монтескье...
...
Игорь Жданов: ... Я уверен, что российский сценарий «путинизации» в Украине невозможен по многим причинам: нет объединяющей идеи, нет ресурса, нет готовности общества заключить пакт с властью, что «мы вам отдаем управление, а вы нам гарантируете общий уровень благосостояния». Слишком много уже олигархов состоялись, которые имеют свои собственные политические интересы, отличные от власти. Поэтому вся политика, когда будут вот так проводить выборы, как проводили в Харькове, Луганске или в Крыму, приведет к варианту осени 2004 года. Только уже не в сценарии мирного Майдана, а с озверелыми людьми, которые выйдут - и будут неконтролируемые всплески насилия с сожженными машинами, разгромленными магазинами.
Раджу послухати:
mms://realaudio.rferl.org/RU/2010/11/09/20101109-100000-RU-program.wma
***
Друга програма - це інтерв'ю з Арсеном Аваковим, який кандидував на посаду мера. Формально мер ще не проголошений, але я думаю, Авакову в кінцевому підсумку доведеться шукати справедливості вже в Стразбурзькому суді.
Послухати можна тут:
mms://realaudio.rferl.org/RU/2010/11/11/20101111-160000-RU-program.wma
Про пана Авакова я вже писав майже рік тому.
Мені запали в душу, що називається, такі слова Авакова в цій програмі:
Знаете, Допа и Гепа уходят, а Харьков остается в истории. И в этой истории много разных примеров. Вот сейчас маятник качнулся в другую сторону. Когда-то в Харькове был мэр Багалей, известнейший историк, философ даже где-то, ректор университета, энциклопедист. А потом у нас случилась другая история: стал мэром Добкин в прошлой каденции, который высшее образование получал, уже будучи мэром.
...
A сейчас утверждают, что выиграл Кернес, который высшее образование получил в 47 лет, имеет отсидки и все остальное.
Запали в душу, бо ще три з половиною роки тому я написав, що я думаю про вибір харків'ян (більшість народонаселення цього міста варто називати не харків'яни, а хрюковчянє, бо вище свинячого рівня ця біомаса ще не піднялася):
Коли ми думаємо про прекрасне місто Харків, ми думаємо про митців Квітку-Основ’яненка, Гулака-Артемовського, Гурченко, Шульженко, Марію Бурмаку, Сергія Жадана, льотчиків Гризодубову, Кожедуба, вчених Йоффе, Барабашова, Менделєєва (так, так, того самого!), Потебню, Сковороду - і багато-багато інших славетних імен, що справедливо є гордістю Харкова... - і забуваємо, що мінімум дві третини Хрякова становить кугутня (городяни у першому-другому поколінні із своїх кацапетівок), для якої Барабашов є чимось, пов’язаним з базаром, а не з астрономією...
Наволочі.
У цьому місті колись були такі мери, як історик зі світовим ім’ям Дмитро Багалій (1912 -1914), тепер цим містом керуватиме дрібний злодюжка Міша Добкін...
:-((((
Бидло, худоба засрана, а не бюргери.
Треба сказати, ставлення до більшості співвітчизників за пройдешні роки в мене лише погіршилося.
P.S. Моя однокласниця, за яку я на початку жовтня прохав проголосувати на виборах, лише трохи поступилася кандидату від блакитних донбасят.
Нікому невідома лікарка набрала 2019 голосів, а її суперник від політичних донбасят - 2458 голосів. Основним суперником був Костянтин Кеворкян - у минулому відомий телеведучий, що у 2000-ні роки став займатися політикою. За переконаннями пан Кеворкян - українофоб і шанувальник російської імперії; у професійному плані - самозакоханий графоман, а в політичному плані - проститутка, що змінив декілька політичних кольорів (був навіть з помаранчевими, коли йому це було вигідно) і тепер працює на донецьких. Особистість в Харкові доволі відома з 90-х років.
Так ось слід подякувати тим нормальним осудним людям у цьому місті, хто пробайдикував вибори: якби розрив був відсотків десять, то нічого б блакитні зробити не змогли би. А ось коли в межах статистичної похибки, то тут уже "вправність рук і ніякого підману" ®