Історія хвороби. Преамбула..
Отож одного осіннього вечора набридла мені Греція. Ну капці як набридла. Чи може просто тут все стало якосьтак тихо, прогнозовано, затишно і... затхло.
І ото шоб мене та думка менше муляла я вирішив собі помаленьку кудись деінде шукати варіянти... Навіть завів си нову SN чи то пак тепер EP форму. Хто був в AIESECті той знає шо то таке :-) Тому коли мене та страшна думка про переїзд починала діставати я чемно сідав і дивився що ж там доброго є серед TNнок і деколи навіть шось кудись писав. Звичайно без особливого успіху. І звичайно не сильно тим переймався.
А потім все закрутилось. Спочатку я попав в Україну. (Користуючись нагодою - Лєнка ше разок дякую за хостінг.) Тобто я туди приїхав, а потім зрозумів, що попав. Можливість вернутися в остогидло-кохану Грецію ставала все більш примарнішою. І тут аткуда нівазьмісь появілсо... цікава формочка в Кракові. Я туди від нічого робити/втрачати все своє красіве портхволіо і вислав. Вони чемно подякували, пообіцяли купи інтерв"ю і відборів і .. пропали.
А чудеса тривали далі і Греція змилостивившись над над заблукалим серед снігових заметів України Вітальком, сказала шо можу ся вернутись в тото середземноморське щістя. Я на радощах забув про все, напослідок з"їздив на конфу з малечою, набрався позитиву, обзавівся красівою евордою і .... і то вже зовсім інша історія....))
І от вже здається все, я в аеропорту Бориспіль з сумкою, візою, квитком чекаю на літак.. Звнить телефон. Десь за годину до того як я б його вимкнув, а потім взагалі змінив номер на грецький. Тітонька з.. Кракова далася чути.. Ми мило побалакали, вона мені купу всього наобіцяла, я красиво попідтакував, та й по всім.
- Хм, нада ж таке.. подумав я собі.
А потім літак, курс на південь, нове помешкання, нові особистості і .. стара панщина)))
..........................................................................................
Моє конторГо зустріло мене радісно і... піпец як здивовано. Хоча ні.. передовсім піпец як здивовано. В їхніх поглядах виразно читалось питання:
- А яким таким макаром ти вернувся??
- Та млять вашими, сцука, молитвами!!
Так само виразними поглядами відповідав я.. Правда деякі саслуживчегі завидівши мою мордячку радісно кліпали очицями, лізли обніматися/цілуватися і розповідали як жеж без мене було скучно.. Ага.. Про то, як мене *чекали* красномовно свідчила відсутність компа, телефона і взагалі всього на мому робочому місці. на запитання, де то всьо була дана щира грецька відповідь:
- Нуууу.. цей.. миии.. тойво.. думали.. кароч..нууу.. і взагалі - то всьо злобні айтішніки забрали!!
- Ясн, і на чім мені вкалувати?
- Он Льошка у відпустці на тиждень - ставай за його станок!
- А через тиждень, коли вернеться, як?
- Та іпать коли то ше буде - шось придумаєм!
Проходить тиждень, прихожу - мій стіл пустий як і був, питаюсь
- Ну, і чьо дальше?
- Сідай на місце Смірнова!
- А ...??
- А ми його сьогодні звільнили нафік!
- Бльо в нього ж сьогодні ДН!
- Ну от буде мати час попразнувати, ги))
Кохатись - велкам бек ту ХЕЛЛАСС))
а далі був один імейлікі ... і невелика пауза в розповіді)
І ото шоб мене та думка менше муляла я вирішив собі помаленьку кудись деінде шукати варіянти... Навіть завів си нову SN чи то пак тепер EP форму. Хто був в AIESECті той знає шо то таке :-) Тому коли мене та страшна думка про переїзд починала діставати я чемно сідав і дивився що ж там доброго є серед TNнок і деколи навіть шось кудись писав. Звичайно без особливого успіху. І звичайно не сильно тим переймався.
А потім все закрутилось. Спочатку я попав в Україну. (Користуючись нагодою - Лєнка ше разок дякую за хостінг.) Тобто я туди приїхав, а потім зрозумів, що попав. Можливість вернутися в остогидло-кохану Грецію ставала все більш примарнішою. І тут аткуда нівазьмісь появілсо... цікава формочка в Кракові. Я туди від нічого робити/втрачати все своє красіве портхволіо і вислав. Вони чемно подякували, пообіцяли купи інтерв"ю і відборів і .. пропали.
А чудеса тривали далі і Греція змилостивившись над над заблукалим серед снігових заметів України Вітальком, сказала шо можу ся вернутись в тото середземноморське щістя. Я на радощах забув про все, напослідок з"їздив на конфу з малечою, набрався позитиву, обзавівся красівою евордою і .... і то вже зовсім інша історія....))
І от вже здається все, я в аеропорту Бориспіль з сумкою, візою, квитком чекаю на літак.. Звнить телефон. Десь за годину до того як я б його вимкнув, а потім взагалі змінив номер на грецький. Тітонька з.. Кракова далася чути.. Ми мило побалакали, вона мені купу всього наобіцяла, я красиво попідтакував, та й по всім.
- Хм, нада ж таке.. подумав я собі.
А потім літак, курс на південь, нове помешкання, нові особистості і .. стара панщина)))
..........................................................................................
Моє конторГо зустріло мене радісно і... піпец як здивовано. Хоча ні.. передовсім піпец як здивовано. В їхніх поглядах виразно читалось питання:
- А яким таким макаром ти вернувся??
- Та млять вашими, сцука, молитвами!!
Так само виразними поглядами відповідав я.. Правда деякі саслуживчегі завидівши мою мордячку радісно кліпали очицями, лізли обніматися/цілуватися і розповідали як жеж без мене було скучно.. Ага.. Про то, як мене *чекали* красномовно свідчила відсутність компа, телефона і взагалі всього на мому робочому місці. на запитання, де то всьо була дана щира грецька відповідь:
- Нуууу.. цей.. миии.. тойво.. думали.. кароч..нууу.. і взагалі - то всьо злобні айтішніки забрали!!
- Ясн, і на чім мені вкалувати?
- Он Льошка у відпустці на тиждень - ставай за його станок!
- А через тиждень, коли вернеться, як?
- Та іпать коли то ше буде - шось придумаєм!
Проходить тиждень, прихожу - мій стіл пустий як і був, питаюсь
- Ну, і чьо дальше?
- Сідай на місце Смірнова!
- А ...??
- А ми його сьогодні звільнили нафік!
- Бльо в нього ж сьогодні ДН!
- Ну от буде мати час попразнувати, ги))
Кохатись - велкам бек ту ХЕЛЛАСС))
а далі був один імейлікі ... і невелика пауза в розповіді)