smallest resistance
Розкажу вам, друзі, одну таємницю. Можливо, і не таємницю зовсім, а так - спостереження. Самоспостереження.
Всі ми маємо кнопки на своїй панелі. Умоглядній. І кожен, хто до нас підходить_звертається_комунікує, може натиснути на будь-яку кніпочку. Цим він викликає певну нашу реакцію. В ідеалі ми маємо ці кніпочки ховати і не дозволяти "гидким пухким мацакам" впливати на наш емоційний стан і поведінку. Над цим слід працювати. Довго і наполегливо.
Але я про одну зі своїх кніпочок. Я дуже люблю змагатись. Не в усіх площинах, слава Аллаху, але є таке. Наприклад, мене, як то кажуть, легко було "взяти на понт". "Зможу - не зможу?" - якщо виникає таке питання, то найбільш імовірно, що мені захочеться довести перше. Так було, коли я шмагав себе кропивою, коли мене дістало чиєсь скиглення про те, що "вона печеться"; перший ліз на дахи_гаражі_інші недозволені_місця; бився зі старшими хлопцями; п’яний перепливав озера; знову ж таки - напивався; навіть здобував деякі перемоги на ниві науки й культури :) Варто було комусь висловити більше раціональний і обачний план дій, як в середині мене спрацьовував механізм - "клац - задзижчало", і я наполягав на більш ризикованому варіанті.
Коли я усвідомив цю слабкість? У доволі кумедних обставинах :) Мій колега, який розраховував на мою допомогу в амурних справах, одного разу жартома підвів підсумок моїм старанням: "Хріновий ти сват!" Я завівся і... зупинився - voila! - викрив свою кніпочку.
Скільки їх там ще 87? 104? більше?..
Всі ми маємо кнопки на своїй панелі. Умоглядній. І кожен, хто до нас підходить_звертається_комунікує, може натиснути на будь-яку кніпочку. Цим він викликає певну нашу реакцію. В ідеалі ми маємо ці кніпочки ховати і не дозволяти "гидким пухким мацакам" впливати на наш емоційний стан і поведінку. Над цим слід працювати. Довго і наполегливо.
Але я про одну зі своїх кніпочок. Я дуже люблю змагатись. Не в усіх площинах, слава Аллаху, але є таке. Наприклад, мене, як то кажуть, легко було "взяти на понт". "Зможу - не зможу?" - якщо виникає таке питання, то найбільш імовірно, що мені захочеться довести перше. Так було, коли я шмагав себе кропивою, коли мене дістало чиєсь скиглення про те, що "вона печеться"; перший ліз на дахи_гаражі_інші недозволені_місця; бився зі старшими хлопцями; п’яний перепливав озера; знову ж таки - напивався; навіть здобував деякі перемоги на ниві науки й культури :) Варто було комусь висловити більше раціональний і обачний план дій, як в середині мене спрацьовував механізм - "клац - задзижчало", і я наполягав на більш ризикованому варіанті.
Коли я усвідомив цю слабкість? У доволі кумедних обставинах :) Мій колега, який розраховував на мою допомогу в амурних справах, одного разу жартома підвів підсумок моїм старанням: "Хріновий ти сват!" Я завівся і... зупинився - voila! - викрив свою кніпочку.
Скільки їх там ще 87? 104? більше?..