Бангкок, частина 1
Готувалася до поїздки дуже ретельно, і їхала, озброївшись двома залізними настановами: ні в якому разі не купувати їжу на вулиці і триматися подалі від акцій протесту. Тож у вільний час не залишалося нічого, як потягувати коктейлі на "Байок-скай" та насолоджуватися панорамою
тобто, в одну руку прапор, а в другу -
в третю руку камеру
в четверту руку
Бачу "ліс рук" з делікатними запитаннями про наслідки кулінарної оргії і ще декілька про причини оргії соціально-політичної. Почну з кінця.
На рахунок революції в Таїланді є дві версії - моя і неправиль москальська. Остання, як завжди, заключається в тому, що нагорі гризуться, а демонстрантам платять. Вона бездоганна, якщо не враховувати таку дрібницю, як одна з основних вимог протестуючих: введення освітнього/майнового цензу на всезагальне виборче право (!). Тепер по складах: не допускати до голосування індивідуумів, мозги яких легко задурити чи купити. Щоб ми так жили,- га?
Нестиковочка номер два ще менш значна і лежить суто в площині сухих цифр. "Безпорядки" тривають з 2010-го року - для зручності, скажімо, 1000 днів. За найскромнішими підрахунками, задіяні в них 150 тис.осіб (за даними Reuters - від 1,5 млн.), ну хай буде 1000000. Скільки може коштувати день на спеці, з викриком лютого гасла раз на годину? 400 бат (100грн) - нормально? Тобто виходить, що у розпорядженні опозиційного лідера ле лише колосальні суми грошей з одинадцятьма нулями. Він ще й настільки ідіот, що готовий викинути їх за крісло президента бананової республіки.
Свою версію я відкладу до окремого поста, а зараз просто легенько натякну:
тобто, в одну руку прапор, а в другу -
в третю руку камеру
в четверту руку
Бачу "ліс рук" з делікатними запитаннями про наслідки кулінарної оргії і ще декілька про причини оргії соціально-політичної. Почну з кінця.
На рахунок революції в Таїланді є дві версії - моя і неправиль москальська. Остання, як завжди, заключається в тому, що нагорі гризуться, а демонстрантам платять. Вона бездоганна, якщо не враховувати таку дрібницю, як одна з основних вимог протестуючих: введення освітнього/майнового цензу на всезагальне виборче право (!). Тепер по складах: не допускати до голосування індивідуумів, мозги яких легко задурити чи купити. Щоб ми так жили,- га?
Нестиковочка номер два ще менш значна і лежить суто в площині сухих цифр. "Безпорядки" тривають з 2010-го року - для зручності, скажімо, 1000 днів. За найскромнішими підрахунками, задіяні в них 150 тис.осіб (за даними Reuters - від 1,5 млн.), ну хай буде 1000000. Скільки може коштувати день на спеці, з викриком лютого гасла раз на годину? 400 бат (100грн) - нормально? Тобто виходить, що у розпорядженні опозиційного лідера ле лише колосальні суми грошей з одинадцятьма нулями. Він ще й настільки ідіот, що готовий викинути їх за крісло президента бананової республіки.
Свою версію я відкладу до окремого поста, а зараз просто легенько натякну: