(no subject)

Aug 23, 2011 02:37

Забув написати - коли ночував у руїнах притулку, мене задрала миша.
Справа у тому що я поставив намет саме на руїнах, які ясно шо складаються з каменюк. І тому вибрати місце для спання - майже камасутра. Поки вигнешся - поки приляжежшся, ну нарешті... хррр.
І тут миш, блядь. Під самим вухом шкряб-шряб. Ататата! І по палатці рукою - лусь! Миш тікає, а я усвідомлюю що пора-би найти інше положення для свого тіла серед цих каменюк.
Ось воно, нарешті... Хррр. Шкряб-шкряб! Ахтиж йобтвою мать.
Через годину нарешті додумався що треба забрати всі запаси хавчика з тамбура і заникати під ноги. І ше потім 20 хвилин лежав і слухав як я потвора пробувала прокопати нірку у намет. Але таки заснув.

Вперше пішов у гори сам. Що скажу - краще. Вдвох краще ніж одному, але і одному краще ніж вдвох.
Є час подумати, поспати, почитати, вирізати з деревячки каліостро. Але коли вдвох - є на кого залишити намет, поки у кущах бабая шукаєш. У колєг в торбі є гарні ніштяки про які ти не подумав. Є з ким випити врешті решт.

Ще одне. Взяв з собою радіо, маленьке - з висувною антеною. По приході на точку включив і звісно спіймав гарні атмосферні шуми. Але згадуючи молодость і гарних друзів, на світ вигулькнули два метра армованого митного дроту і шампур(завбачливо найдений у лісі.) На шампур ловилось румунське ФМ. але на моє мачете чомусь гарно ловилось румунське АМ. Не зрозумів. Трошки пізніше найшов гарний металевий дороговказ який просто призначений був бути моєю антеною.

Витоки бистриці



Кашка поспіває



Пекло



Ясно



Дівчата пробігали



І коні

Previous post Next post
Up