modern art
Є два погляди на сучасне мистецтво: захоплення і заперечення.
Почнемо з другого - він зрозуміліший - "будь-хто може наляпати фарби, набити скла, склеїти купу сміття і назвати це мистецтвом, сучасним і особливо просунутим. Це не мистецтво, а лише самозакоханість".
Погляд перший має різні інтерпритації, наприклад: "митці рефлексують актуальні проблеми в нових, незвичних формах. Це мистецтво повинно бути високо оцінено нами і нашими нащадками. Воно народжується і зростає, йде в ногу з часом".
Звичайно, кожен має право на власне сприйняття і власну думку, дякувати демократії. Але дуже часто ми просто повторюємо чиїсь висновки, дякувати мас-медіа.
До чого я веду? Не треба повторюватись в банальному захопленні чи запереченні. Голосно нахвалювати чи принижувати, навіть не подумавши.
«Реквієм» Деміена Хьорста
Талановитий художник чи успішний комерційний проект? Суцільний епатаж чи дзеркало суспільства? Важко сказати, напевно - все і водночас.
Він суперечливий і вражаючий, лякаючий і естетичний, бутнуючий і безсильний. Його роботи можна віднести до тих, з якими "треба переспати", там є про що подумати.
Дечого не зрозуміла взагалі, але там є речі, які вразили всі нервові клітини.
Почнемо з другого - він зрозуміліший - "будь-хто може наляпати фарби, набити скла, склеїти купу сміття і назвати це мистецтвом, сучасним і особливо просунутим. Це не мистецтво, а лише самозакоханість".
Погляд перший має різні інтерпритації, наприклад: "митці рефлексують актуальні проблеми в нових, незвичних формах. Це мистецтво повинно бути високо оцінено нами і нашими нащадками. Воно народжується і зростає, йде в ногу з часом".
Звичайно, кожен має право на власне сприйняття і власну думку, дякувати демократії. Але дуже часто ми просто повторюємо чиїсь висновки, дякувати мас-медіа.
До чого я веду? Не треба повторюватись в банальному захопленні чи запереченні. Голосно нахвалювати чи принижувати, навіть не подумавши.
«Реквієм» Деміена Хьорста
Талановитий художник чи успішний комерційний проект? Суцільний епатаж чи дзеркало суспільства? Важко сказати, напевно - все і водночас.
Він суперечливий і вражаючий, лякаючий і естетичний, бутнуючий і безсильний. Його роботи можна віднести до тих, з якими "треба переспати", там є про що подумати.
Дечого не зрозуміла взагалі, але там є речі, які вразили всі нервові клітини.