Чим сьогодні займається телебачення, окрім перепосту відео блогерів?
Що таке контролююча функція ЗМІ...
Сьогодні, під час введення надзвичайного стану у Києві, адекватним контролем з боку ЗМІ потрібно вважати їхню безпочередню присутність у місцях, які влада зобов'язалась привести до ладу в невідкладному режимі.
Нагадаю, перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак доручив усім комунальним службам мобілізуватися та у цілодобовому режимі забезпечити очищення від снігу підходів до метрополітену, сходів підземних переходів, під’їздів до лікарень, а також підходів до магазинів.
В Києві всього 48 станцій метро, якщо не помиляюся. За 12 годин одна знімальна група може об'їхати 12 станцій. Три камери від одного телеканалу охоплюють практично весь метрополітен за день.
Зробити всеохоплюючий відео-репортаж про роботу або бездіяльність київської влади міг би будь-який телеканал. Аби масштабно показати картинку того, що насправді відбувається, для порівняння зі звітами КМДА.
Але що ми бачимо? Журналісти сидять у теплих студіях і перепощують відео блогерів про лижників на Андріївському узвозі, снігоходи, інші приколи, які набирають рекордні кількості лайків та перепостів у соцмережах. Чому фото від депутатів з візуалізацією катастрофи перетворюють їх у ньюзмейкерів та репортерів? Безперечно, вони виконують свій громадянський обов'язок. Але куди зникли справжні журналісти? Чи існує якась суттєва причина, що справжніми репортерами стають громадяни, політики, а журналісти перетворюються на копіпастерів?
Запрошую телеканали хоча би у шулявський підземний перехід, аби переконалися, що під землею майже стільки ж снігу, як і на поверхні. А сходинки - суцільна снігова гірка, у чому я переконався власноруч у суботу 22 березня. Запрошую на кожну станцію, до громадських місць. Це ваш обов'язок, а не право. Бо ви самі обрали свою професію. І мусите відповідати власному статусу.